Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

11660. Жид а винниця мати не дасть загибати. Ил.
Принеси хоч за губою. Кон.
Добре ему й понюхать (пьяниці горілки). /(.
Добре пьяниці и капля (!). Рад., Л., Коз., Кр., Ст. 36.—
Як пъяниця, то й каплі рад. Коз.— Пьяниці и капля
дорога. Кр.
A) крапля. Зв., Проск., Дуб., Бер.
Добро Мацьку (*) й плітка. Бр.— Добра Мацьку и
плотка — добра пьяниці капля. Ст. 36.
A) Марку. Ёвх.
Пьяниці брязь-брязь! буде бігти через грязь. 36р., Шей.,
Коз.
Додержуй корчми. Ст. 36.
Где пиво чуй, там ночуй.
Пиття — пожиття. Ил.
Се зілля кожде вживає. Л., Кон.
11670. Хто коршму (*) минає B), той щастя не має C).
Яц., Бер.
A) шинок. Рад., Б., X. B) зазнає. Зв. C) не знає.
Корчма розуму учить. Бр.
Хто пьє, тому Бог на пиво дає. Ст. 36.
Блажен муж — до церкви недуж, а до корчми — чім
дуж. З в.
Що корчма, то стій; що корчь, то блій,— кріпись, а далі
ступай. Ил.
Як би не діти, то би добре було в корчмі сидіти.
Проск.— Же би не діти, лише би в корчмі сидіти. Ил.
Не пить — вмерти, а пить — вмерти; так лучче пить и
вмерти. Пир.
«Хоч не з добра, а з наруги людської пішла ся вигадка, але ж
навіки дурна, біс его батькові»! Пир.
Тільки и нашого, що ззів та випив. Бер.
Люде пьють, так честь та хвала; а ми пьєм, так стид
та біда. Не.
Пъяне, хоч дурне, забува гора (горе), а тверезе — як
замкнуто. О.
11680. Пий, дядьку, горілку — смутку забудеш! Хар.
То недужого питають, а здоровому кГаливають. Слуц.
Не з добра чоловік лишню чарку випьє. Б.
Не то пьяний, що наперед пада, а то пьяннй, що назад
пала. Рад., Пир.
17 2-2583 513

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.