Оце тая запеканка?., як би ще! Кр. Як випили варенухи, то й загули, як мухи. Кон. Й гуляли вони собі день як золото, другий як срібло, третій як мідь, хоч и додому ідь. Зап. (II, 53). Ноги кажуть «ходімо додому», головонька каже «ходім до покою», калитка плеще «напіймося ище, я все поплачу». Сл. Що на дворі діецця, у світлиці забудеш. Не. Як не бъесся, а к вечору напъесся. Коз. 11640. Де пъють, там и ллють (*). Ск.— ...без шкоди не бува — аби здорова наша голова. Не.— ... и ллють, там же и бъють. Ст. 36.— Де пъють, там и бъють. Л. (*) розливають. Кан., К. Чуєш, кумасю, щипочко, кришечко, кров бурякова, прищепа тютюнова (то як жіночки горілку пъють). Сл.— Кров бурякова, а душа часникова. Бр., Рад. Як пили, то гумоніли (гомоніли), а до рощоту, то й поніміли. Ст. 36. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив! Нос. Безодноі бочки не наллєш. /С, Рад. Хай іі зола пъе (з іі горілкою)! Кон. Напивбисься шевськоі золи! Проск. Бодай его пъявки пили. Кон., Кр., Ш. Гладить дорогу. Лів. Дав Бог упитись, та не дасть проспатись. Кл.—... упитись, а пъяний не хоче спати положитись. 11650. Випило залишнє, нехай оддише. К. Коли ж горілка проіде з милю,— не буде вже в неі першого хмілю. Гат. И хміль пропав! Лів.— Де той хміль дівавсяі Злякався добре. Він пъе, та ума не пропъе. Ёвх. Пъяний-пъяний, а об угол не вдарицця! О., Коз. В болоті не без чорта, в сім^ не без тьяниці. Кон. У пъянищ коли не очі сині, то спина в глині. Л., Ёвх., Ш. Дивицьця на пъяницю — все одно, що причащацьця в Велику пъятницю. Пир. Гапусю, усип мені осьмусю. Кон. Бодай тіі пани жили, що ґуральні становили: як би не ся чімируха, то я б згинув, так як муха. Бр.— Як би не та сивуха, згинув би козак, як муха. Давнє козацтво само мало винниці, и ему б ні за що панам за іх дякувать: прислівья недавніх часів. 512
|