Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

Як гуляв, так гуляв — ні чобіт, ні халяв. Ил.— ... поки
додому дійшов, то й підошов не найшов. У
За Тетяну сто кіп дав (*), бо Тетяну сподобав; за
Марусю пъятака, бо вона вже B) не така. Бр.
A) копу дам. Л. B) бо Марусю.
Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию, хоч попову,
хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Кобз. A91).
Опанас воли пас, а дівчина A) бички; постривай B), не
втікай, куплю черевички. Пир.
A) Опанас свині пас, Катерина бички; почекай. Я.
Ой чук, поберемся, та будем панувати, ти будеш свиней
пасти, а я заганяти. Лист. (II, 246), [Збр. Шей.].
Гарбуз товче, латку латає и на Ивана поглядає. Кр.
Ой там на долині жуки бабу повалили, и сорочку зняли,
прочуханки [або: висіканку) дали. Збр. Лаз.
12530. Танцюй, ковалихо, буде тобі лихо; танцюй
не журись, матері твоі біс. Ос. З (VI, 18).,
Ой жур, мати, жур! ліпший Русин, як Мазур. Ил.
Очерет, осока, чорні брови в козака. Лів.
Танцювала Романиха з Романом, загубила чтирі гроші
з гаманом. С.
Танцювала Пендюриха з Пендюром, загубила калиточ-
ку з тютюном: буде тобі, Пендюрихо, лихо, загубила кали-
точку тихо (найпаче дітям приспівують до танців, або
гуцаючи). Ном.
Йшла баба дубнячком, зачепилась гапличком: сюди
смик, туди смик — одчепися мій гаплик. Кр.
Як би таки або так, або сяк, як би таки запорозький
козак! як би таки молодий, молодий, хоч по хаті б поводив,
поводив. Страх мені не хочецця, з старим дідом морочиць-
ця. Кобз. A63).
Ой жаль шевця, та не вернецця: набрав підошов, та и к
чорту пішов. С, Рад., Кон.
Я робити добре вмію: піч топлю, руки грію; руки грію,
плечі пару, не йди, Грицю, або вдару. Вас.
А терниця тарах-тарах, коло мене в синіх штанах; як я
таки захотіла, так терниця полетіла (в Піченюгах). Не.
12540. Ой ти ткач ниткоплут, а я бондарівна; піди геть,
відчепись, я тобі не рівня. Збр. Лаз.
Катерина та Демъян посварились за буръян: Катерина
Демъяну не попустить буръяну. Лів.
Нащо мені музики — в мене своі язики: я заграю,
поскачу, и нікому не плачу. Ос. 3. (VI, 19).
549

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.