Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Ой так, та не як — де урода, там и смак. Ил. Як я була дівочкою, до мене ходили з горілочкою; а як стала молодицею, перестали ходить и з водицею. Нос. Як була я молодиця, ціловали хлопці в лиця; а тепера стара баба, не цілують, хоч би й рада. /С, Кан. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Збр. Лаз., Кобз. A96). Як була я молода, була в мене врода; а тепер на виду и в зеркалі не найду. К., Кан. Била Хима Евдокима по череву днищем. Ліз. Била Хима Евдокима, пішла позивати; присудили Евдокиму ще Хими прохати. Б. 12550. Ой чук-брик! з рогом бик, а Хома из двома. Ліз.— ... бик — хвалить Бога, що привик. Бр. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна, шдвъязана валом. Збр. Лаз. Ти пъеш, мене бъеш, и не знаєш защо; ходімо ми до попа, котре з нас ледащо. Бр. Пропила верюгу (дерюгу? Ном.) на Мусіеву наругу, а Мусій кучеряв ту дерюгу викупляв. Ліз. Ой бичка, бичка,— яка мати, така й дочка. Коз. Ти зза Дніпра, а я зза Десни (жіноча приспівка під пъяну руч). Кан., /(. Ой дід бабці та купив капці, та короткі були, та втяв пальці. Проск. Як пошила, та й наділа — кажуть люде, що доділа. Ёзх. «Е, та й гидко ти танцюєш, бабо!» — «Е, так довго!» Л., [Бр.]. ГУЛІ не одного въ лапті обули. Рад. 12560. Ей стережися тих вечерниць, як мати тебе від вогню стерегла! Проск. Юлиця охітниця, та до сліз доводить. О. Улиця безумниця — хто по тобі ходить. Ліз. Любощі а вечорниці заведуть до шибиниці. Проск. Кричи не тужи, за три милі гулять біжи. Гол. Нехай гуляє молодь! більш копи лиха не буде. Ил. Коли миші кота не чують, то собі безпечно герцують. Три дні не живився, а красно дивився. Очі — яма: як наівся, тогді досить. Ст. 36. Чи кіт, чи лишка. Ск. 12570. На тобі циганство и панство, коня вороного, ще й хвайду до того (примовляють в грі сорока). Збр. Шей. Цурдучки. Л.— .„на чотирі пучки, на пъятий мизинець! Кор. 650
|
|
|