Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Є старосвіцкі вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь, діждалися Божоі паски и д.» Ном.— A) а далі. Б. 351. Нехай над ним (*) земля пером B)! Пр., О., Ёвх.— Нехай ёму земля легка! Бр., Нове. A) ёму. Бр., Б. B) пером стане, що добрий був. Бр. Царство небесне (имъярек)! пером земля над ним! нехай со святими почиває та й нас дожидає! (примовляють, як їдять коливо). Зап. (II, 286). Царство небесне, вічний покій переставшійся душі (кажуть, як почують, що дзвонять по душі). Зап. (II, 285). Нехай з Богом спочиває (як скажуть, що хто вмер)! Проск. Легко (*) лежать! Прав., Ниж., Сл., Лів. (х) Хай легко. Пир.р Кон. Легко ёму лежать, пером землю держать. Ос. 40 (XVI, 28). Хай вона нашим дітям сницця (добром помъянув небож- ку)! Г. Бар. Нехай вона своєму роду сницця (про любу людину, що далеко). Пир., Пер. Дай вам, Боже, легко лежати и Христа в очі видати (на могилках на поминальниці). Не. 360. Колом ёму в спину (як що вмерло непевне). Нове. На Подолі хлопъята стукають довбешками в дзвіницю на Страсті, як дзвонять. Ос. 10 (XVI, 49). 362. На Подолі, на Діяніях, парубки розводять огнище, дё-небудь не далеко од церкви. Ос. 10 (XVI, 57). 365. Дай, Боже, легенько вигикнути. Бр. Нехай тобі легше! Пир. Хто мене помъянув, щоб кий не минув (дуже гікнуло). Нос. Як би не зуби, та не губи, була б душа на дубі. Рад. Як хто дуже гікне, жартують. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся. Ёвх. 370. На здоровъя! (як чхне). Лів. На здоровъя, на сто літ свиней пасти! Пир., Пер. На здоровъя! спичка в ніс! Кон.— Спичка в ніс! Лів. [П., У/.—... та пара (*) коліс, та шматок B) осі, щоб крутило C) в носі D). Зв. Бер.— Спичка в ніс, болячка в спи- няку,— поздоровляю, як скажену собаку. Пер. (') четверо. Пер. B) половина. Л.; и чотирі. С, Р. C) крутили чорти. С., Рад. D) день и ніч у носі. Пер. 55
|
|
|