Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Сокира, мотика, топорець — сорока, ворона, горобець. Ил. Сонце за гору, а він в дюру. Яц. Стрибаєцця, покіль бісом штрикаєцця. Гат. Стук-стук! до порога тук! (чута од панів). Полт. г. Сук на сук. Ил. Схилився по поліно, та стовк собі коліно. Така вже в мене сторія. Бер., 3., Кр. Таки Пархом не ворогом. Я. Твоя голова не позолоти! Проск. 13320. Твоя кобила вгрузла. Ст. 36. Ти ж зозуляста, чи не сіменяста. Гл. Тільки єсть поки поймаєш, стілько вловили. Сос. «Тут, туре, грузько!» — «Сів би, та.калко». Ст. 36. Увірь мене тварь, що той пузирь лихтарь. Кос. Уздриш вовчу звізду. Ил. Укрутив хворостину. Ст. 36. Умий кожух, а не помоги. Ил. У него натура, як у тура. Ил., Войц. У орла дві голови, а ти мене не хвали — нехай люде збоку похвалять. Чигр. 13330. У пічурці родивсь. Пир., Павле. Усім паністарим упиряка. Б. Усходився — єще и діти не сплять. Ст. 36. Ухопив місяця-зубами. Кос. Хай у постолях гречка родить. Кох. Хапало в хапиці, хапиця ж по пиці. Гат. Хватай муку в міх. Ст. 36. Хінцю, Хинцю! прошу у дружки! /(. Хорош и той під тура. Ст. 36. Хоч далеко, та треба ходить по тим! Гір. в Ст. 36. 13340. Хоч до неі вмийся. Бр.— Не вмився до неі. Ил. Хоч ми не піймаєм, то дідько. Не. Хоч трава й шовковая, коли моего коша не маш! Ст. 36. Хоч уріж (або: хоць утни). Бр. Хрустнуло, як оріх, шустнуло, як у міх. Ст. 36. Хто напорошив, той розголосив. Руд. Хто склянний дух має, най на чужого каменем не кидає. Ил. Циба — риба, зусь — гусь. Зал. Цитте, жаби, я ваш пан. С. Цілий вік з торбою не сварися. Проск. 13350. Цупить та тягне — волики йдуть. Б. Чаро готове. Лів. Червячками и той живицця. Ст. 36. Чернецький хліб, показацький иззіж. Ёвх. ЬЩ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.