Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. Сторож. Адже дзеркало показує пику, якоі саме не баче. Кос. Такий вірний, як лічба жидівська: писне мов би то й раз, а перелічиш, так все два або й три. Сторож. 13830. Чули, як говорили, що бачили, як іли. Кул. «Смашна каша!» — «Хіба ти ів?» — «Ні, не ів.» — «А почім же ти знаєш?» — «Чули, як говорили и д.» Цвіркун на видоці не цвірчить. Зін. п. (Опошна). В вічі боіцця правду казать, а за очі то й брехні вигадує, Коніс. Окром базарю ніхто не знає. К. От уже й пустила туросу (поговір, брехні, плітку). Б. Нех-ай про мене люде шепчуть: пристріт не нападе. Добрі вісті не лежать на місці. Не. Чув у Києві у лаврі од прочан. Коніс, Виновата хата, що привела Гната. Б. З тих-то річей так и сталось (од того-то...). З лихоі години. Г. Бар. За своєю лихою годиною (позабувала пісні). Кон> 13840. Гарна дівчина, та женихів нема. Коніс. То не майстер робить, то посудина робить. Бр., Пир. Не велика курява, та багато людей губить. Час. A857 р. № 13). Хоч и риба потерушка, та хороша юшка. Лев. Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Така вже справа. Кулж. На те гнути. Гат. Рідко, та ід ко. Дуб. То то й диво, що гірке пиво. Полт. Час. A861 р. № 32). Красна ложечка не метаєцця, та й під лавою не валяєц* Ця. Гл. 13850. Затим ходим у портухи, що розносили вовну му* хи. В Москву з грішми, з Москви з вішми. Коз. Чув у Кобижчі од 80-літнєто діда: одповів на раду — вдацьця з справою проти пана. Коніс. Святе діло — королёвське! Б. Чи карася, чи порося, аби б наїстись («та давай, жінко, чи карася и д.»). Кох. Хороша, коли б трохи довша (пісня). Кр. Дарма верба, що груш немаі аби зеленіла. Нове, 601 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.