Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Та вона вівця! Гр. Баньки виставив, мов жаба (витришкуватий). Вал.— Очі, як у жаби. Ном. У тебе уса (зіс) великі, пухлі тіі аж до уха, а ти того не знаєш, що я. Б. У іх два верхи у хаті. Кох. Волають подорожнёго чоловіка в хату спочити. «Чи один верх», питає, «у вас у хаті, чи два верхи?» — «Один».—«Ну, коли один, так прошу приймати». Але увійшовши у хату, незабаром помітив, ідо жінка чоловікові не корицця — за шапку: «Я», каже, «вас питав, чи не два верхи у вас в хаті? Там, де два верхи, я ніколи не останусь, хоч би як притомивсь». Невісток багато, а хата неметена. Полт, Час. Всі кинулись туди — и міх, и трава. Ном. Така правда, як Бог казав буселю. Кос. Межи Ляхи и Чехи. Сн., Бус, Сенковський. Бозна-куди и як; з Нестора. Од его як од Жида правди. Кох. 13810. Хай я душі пущусь (коли пустила бичка). Б. Щоб у мого ворога духу стільки; щоб у мого ворога зірку стільки, як у мене худоби. Нехай мене в обліжні положить. Щоб я трейчи Німцем став. Греб. Коли дзвонють, то видно празник (не думай, що брехня — щось є и правди). Кр. Уже слово не прийдецця як-небудь. Кон. Знаю, як свою руку. Бр.—... як своіх пъять палців. Пир. Не забуду я тобі смерті, хіба би мені на груди насипали землі. Проск. Гріють зуби на сонці (сказано про жіноту, що весною, в свято, посідали під тином и скрекочуть собі). Казки. Я тобі кажу, а ти таки колядуєш коляду бісову (брешеш). Б. 13820. У его язик у роті, а не у кишені. Кос. Гусей підпускати (збрехать, плітку пустить). Час. A859 р. г№ 7). Сю ніч баба Ліщиха, на піч лізучи, оцце говорила. Лев. Такого наговорив, що и в головах низько. Лев. Двоє білих, трейтє сніг. Ис.— ... а третій, як сніг. Полт. Час. A861 р. № 32). Хоч ти хрести іж, не повірю. Кор. Ой там на базарі собаку привъязали! Кул, «Хіба ти бачила?» — «Люде казали!» — «Ой там и д.» — «дурне мелеш!» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.