Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Из порожнего та в нісчимне. Ой іхав я серед мора дробинастим возом; оглянувся перед себе, повна люлька раків. 3 одного чорта утяв два (поправляючи помилку, знову помилився). Кос. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить. Полт. Час A862 р.). Знає він кошечу загребу. Вор. г. Женицьця пробі, а хліба врізать не вміє. Не. Про тих, що вдають з себе старіших, ніж справді вони е« Коніс. Недавно осліп, а нічого не бачить. Полт. Час. A862 р.)< Убравсь A), як муха в патоку. К. A) Заліз. Пр. 13780. Завъяз, як собака в тину. Зв., 3., Кр. Увъяз, як пес на ланцуху. Ил. Забравсь, як чорт у вершу. Бр. Кублицця, наче курка на яйцях. Зарився, як свиня в багні. Вал. Примостивсь, як сорока на колу. Ёвх. Висиш, як пес коло ятки. Проск.— ... як пес на голяці. Хоп муки лопаткою: він задивився, а я й дві («ото опікся, або-що»). С Двоє кукало, а одно полетіло (як що впаде, або-що). Б. Граєцця (або: Водицця), неначе з хлопцем. Кулж. 13790. Моргнула, як кругловида (свиня) в двері. Бр., К> Як хто загляне, та й назад. Вигляда, мов криса з крупнів. Ёвх. Заглядає, як сорока на голу кістку. Пр.—... в кіст/су. Проск. Прийшов, як огню вхопив. Ск. Прийшов скоро,— и ні сюди, ні туди, та й пішов. Умниця, хвалить вся улиця. Кр. Благовісний, мов в Петрівку теля. Вал. Чи не приступило тобі, хворобний (чи не сказився ти)! Нова. Пішла по селу добувать киселю. Коніс. Він угадує свята, як вони вже минули. Кос. Почав «зд здравіє», а звів «за упокой». Коніс. 13800. Слава тобі, Боже наш! вінчаєцця чупендас! Кор. 699
|
|
|