Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

4346. Се розказують про зайця, що як осточортіло ему
погане життя — що чоловік обіжає, орел хапає и сова
навет дере — «Піду», каже, «утоплюсь, усі мене обіжають —
я послідущий на світі!», и побіг до річки. А жаба плич од
его в воду. «Е, годі ж топицьця», думає собі, «є той чорт,
що й мене боіцця — и не послідній, на світі». Камн.
4357. Ей, чоловіче, а ні важся! бо що два, то два, а не
єден, а собака третій... гуджа — гавх! Казки.
На лушню шапку надів... а щоб дуже боялись ті пеньки, ще й
третёго пригадав — гавкав.
4466. — ...доступ має. Кор.
4461.... хоч в ухо его бгай. Кор.
4511. ... Спас, а шосту про запас. Кор.
4516. Панська обіщанка дурню радість. Н. (Час. 1853 р.
№23).
4562, Будь здорова як вода, багата як земля, щаслива
як зоря, плодлива (плодюча) як свиня. Р.
4567. Так у Києві роблять: недогарки поідять, а сами
поночі сидять (див. № 4996). Б.
4570. Се старий чоловік так привитав молоду господиню
після весілля, перед чаркою: «разом двоє», каже, та й зу-
гіинивсь; молода господиня засоромилась — тоді він додав:
«щастя и здоровъя». Бер.
4584. Іден шляхтич, як не було нікого в костелі,
молився св. Антонєму: «Свєнти Антоні, чи даш, о цоць проше?»;
а закристіян, що нарочито заховався за вівтарь,— «Че§о?»
каже.— «Пєнендзи, свєнти Антоні!» — «Нє дам!» —
«Чему ж то, свєнти Антоні?» — «Бось кеп!» — «Свєнти Антоні!
даць не далесь, о цо просілем, а кпаць не кпай, бо єстем
шляхциц, мам шабле и своей сє крживди помще!» Казки.
4677. Немає більше глухого од такого, що не хоче
слухати. Кос.
4693. Бісова зни-біда (лайка на худорлявих — дитину
тб-що). Кор.
4761. В три вірви. Л.— ... вирви. Гат.— Заробив три вір-
ви в шию, а четверту наздогінці. Не.
4768. ... и в Жида запобігти. Кор.
4866. Воно вилюдніє — и добре буде. Кор.
4938. Нй вже, полатай душу (поласуй). Кор.
5019. Собаці (звали его Куртою) вовк в пригоді став:
умовились, що вовк вхопить у хазяіна дитину на жнивах,
а Курта одніме, то хазяін знову Курту шануватиме (ато
зовсім старого Курту женуть з світа); умовились,— и
зробили так, и знову Курті шаноба. Щоб оддячить за се,
Курта разно задоволняв вовка, а далі и під піл нишком за-
630

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.