Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
руки на голову, то й чортові нігде нема приступу; а дру* гий не для Исуса, але для хліба куса» и д.» Казки. 9956 и 9963. Из пучок та з ручок живе. Кор. 10057. В Казках (Див. № 11967), як ото чоловік притю- жив уже косить Цигана, а тут ще істи не несуть, голодний: «Ах», каже, «коли б вже несли! бо диви-но, вже сонце як сядає» — та й рукою на его, щоб сідало... а чоловік и собі рукою, буцім одверта сонце. И так, що пройдуть ручку, то знову на те сонце... «От», каже Циган, «и сонце вже засмикали, а господиня істи не несе и д». 10320. На бурку жить (як набіжить) погано. Час. A857 р. № 13). 10346. Ищс не всіх чортів висліпили — підемо сліпить. Кор. 10384. Чий хліб іси, тому й гній (кал) носи. Кор. 10495. Купив би, та купило притупило. Кор. 10793. Познавайте мою матку на місті, що в неі хвартух у тісті. Час. A857 р. № 14). 10820. Пъе козак, пъе,— бач худобонька є. Час. A857 р. № 14). 11046. Потягсь, як Тарас у лози. Полт. Час. 12000. Була у чоловіка жінка—лиха, дурна, лежибока та ще й чепурицьця любила: не рад бідний був и дитинці, що у іх найшлася. Коли пронеслась чутка, що орда підступає; зібрався чоловік, щоб зьіхать в друге місце, и ввішов у хату перехамнуть. А жінка ото ему й каже: «для поспіху, мов, ти іж борщ, а я мъясце, бо мене дитина ссе». Прийшлось іхать вже; завів чоловік кобилу в голоблі и, для того прислівья тільки, позакладав іх кінцями в ужі. «Сідай», каже, «бо вже орда під селом, а я для поспіху верхи сяду» — скочив на кобилу, махнув батогом, и був такий, та й нема! Казки. (Див. №№ 9093, 9166). 12080. ... табаку продає. Бер. 12577. Як напсётить. 13622. Нечистий так сницця, народ дума. Л. 14183. не бачили владики. ЗАГАДКИ 1. Кого Бог ніколи не побачить? (такого як сам). К. Чотирі орли одно яйце знесли (апостоли и евангелие). Ном. Прохали два вірних одного невірного: дай нам те, що 635
|
|
|