Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Лізу-лізу по білому залізу —на кінчику хлопі (їй)'. Час. A859 р. 167 карт.). 484. Одно дмецця, друге трецця, трете по смерть іде (ІА). 487. У лозі на одній нозі Свирид крупи дере (свердел). Нове.— ... нозі крупи деруть. Б.— Що в берлозі та в дёрмо- зі скаче Свирид на одній нозі. Кр. Чорний віл хоч яку стіну прохвище (ісі). Б. 489. Не ість, не пъе, та крупами теє (Ы). Б. 492. Йде чоловік у ліс — дивицця в село; йде чоловік до села — дивицця в ліс (сокира). Г. Між двома дубами завъязло теля зубами (ісі). Кан.— ... порося зубами. К.; (пилка). Полт. Бери — квічить, клади — квічить, миши (лиши?)—мовчить (ланцюг). Р. Драншина хоч яку купу звалить (коса). Коз. Корова сива гори позбивала; прийшла домів та й заричала (ісі). Г. Ходить пані по майдані; куди гляне — трава въяне (М). Б. Чотирі чотирнички, пъята бандурочка, шостий простий, сёмий острий (коса з грабками). К> Пливе (!) щука з Кременчука — куди гляне, трава въяне (коса косить). 3., Л., Б., Коз.— Щука бряне, ліс въяне, на тім місті город стане (коса, трава, стіг сіна). Не. (!) Летить. Б. 500. Діти батька родили (стіг сіна). Черн. Нащо борошно в млині падає? (на купу). Яц. Що ті козі буде, як іі сім літ мине? (на восьмий поверне). Яц. Хрипить-шипить, ніколи не замерзає (?). Б. Шкуратяний лучок, димовая стріла; у пъяти стріляє, а в ніс попадає (?). Не., [Б., Гл.]. 505. Ріжуть мене ножакою и бъють мене ломакою; за те мене оттак гублять, що всі мене дуже люблять (хліб). Не. 663
|
|
|