Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Мабуть москаль тоді красти перестане, як чорт молиць« ця Богу стане. Пир. Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай, як звали. Гл., Гат. На вовка помовка, а москаль кобилу вкрав. Крем., Л. Не за те москаля бъють, що краде, а за те, щоб умів кінці ховати. Р., /Х/. Ти, москалю, и добрий чоловік, та шенелія твоя злодій. Ос. 6 (V, 2). Москаль викрутнями перебуваецця (тім ж він скрізь погано лаєцця). Гат. Коли москаль каже сухо, то піднімайся (*) по ухо. Лів., [Рад.].— Не вірь, як скаже, що сухо,— то певно буде по вухо. Проск.— Як скаже москаль сухо, то піднімайсь по самі уха, то ще замочисся. Л. (]) то держись. Пир.; то застрянеш. Б р.; то певно буде. Проск. З Москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 3., Л., Кр, Ся., [Пир.]. 820. З Москалем бувай, а камень в пазусі тримай. Гат. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Збр. Лаз., Вас.— 3 паном хтось инший пиво варив, та й молоту одцурався. Пр. в Ст. 36. Москаль тоді правду скаже, як чорт молицьця стане. Евх. Казав москаль право, та й збрехав браво. Об., Евх. Собака брехне — москаль віри пойме. Евх. Салдат світ пройде, та назад не вернецця. Черн. «Щоб ти зозулі не чув!» (каже баба).— МнЪ и удодъ закуетъ!» (одріка москаль). Евх. «А багато було людей в церкві?» — «Людей, мамо, не було нікогісінько, тілько самі за себе москалі — так що й голки не було б де встромити...» Волковський. Хоч убий москаля, то він зуби вискаля. Пр., Н. На грош амуниціі, на десять амбиціі. К. 830. За москалем панство: коло ноги ременяки — и все господарство. /С.— Нащо мені женитися, нащо мені панст* во: коло купрів ременяки — то все господарство («то пісня така є»). Рад. Москаль здавна вже панує, бо бач завше... Гат. Московське панування, то... жартування. Про ідного москаля (*) війна буде. Яц. (*) жовніра. Ил. Козак з Дову, козак з роду. Б. Я б тому бісовому тарабану хліба б не дав» за те що 77 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.