Шляхтич з перевареної сирватки (сироватки), шабелька на' личку, перевеслом підперезаний. Ил. * То ти такий шляхтич: по три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ст. 36. 860. Провадь и мене и до Вени, а не зробиш Ляха з мене! У., Зв. Ляхи нам не пани, а ми їм не хлопці. Ст. 36. Йти до Ляхів — не істи пирогів (наських пирогів Ляхи не печуть, а пирогами звуть варені пироги — пироги варенухи). Лаз. Мамо! закрий мені очі, нехай не дивлюся на того негід* ного Ляха. Сн. (из В.).— ... щоб мені на того поганого Ляха не дивитись. Ос. 2 F6) [К„ Гл.]. На один копил дідько всіх Ляхів строїв. Макс. За наши гріхи надходять Ляхи (Нестор; так казали колись Русини, Украінців предківъя). Сн., Макс. Бъють не Ляхи, а наші гріхи. 36р. Шей. (из П.). Хто Ляшка рубатиме, той козацьку клюгу знатиме. Лаз. Не рад Лях, що по уху ляп, а він хоче и в друге (*)• Пер.—... що взяв по зубах, а він ще и ногами дриgає. Проск., [Зв., Кан.].— ... що убити, та B) ще й ногами дри- gае. Кан., К., [Бр., У./.— Не рад хлоп, що дістав в лоб, ще ногою дриgає. Ил. (*) що по уху, а ще хоче по другому. Рад., [Коз., Б.); що по уху плях, та ще й друге підставив. Б., Сос; що раз ляп, а ще хоче и по другому. Г.; що по щоці ляп, та й другу підставив. Бер, B) що повішали. Уш. Знай (*), Ляше, по Случ B) наше. Зап. (І, 276). (*) Слухай. Не.; Одже. Не.; Оттак. Коніський. B) Знай то Ляше, що Случ (зіс). Нове 870. Тікай, Ляше, бо все, що на тобі, то наше. Бер. Страхи на Ляхи. Проск., Войц. Ся примівка од нас перейшла и до Ляхів, з часу Хмельницького справи. Див зкидку на Куліговського в Ргг. Ыаг. III. 59. Трохи, трохи! посипались Ляхи. Полт. Тих куркоідів, як Жидів, не живили. Ч. Тепер уже Ляхам наші добили пухи. Б. «Ляше, ти блудиш! — «Єднаково їздити». Кан., /С. Доти Лях мутив, доки не наівся. Бр., Зв., /(., [Дуб.].— — доки ся не наів и не напив. Проск. Лях як істи хоче, то свище. Проск. Посунься, Ляше, най Русин сядеї Г. Таки Ляхів гудьмо, але з Ляхами будьмо. Тет. 79
|