Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
880. Що кому годицця: мужикові ціп, а Ляхові шабля. Бер. Мабуть не наськоі роботи ся приказка: не тим вона духом дише. Або чи не до тиі хіба вона брехеньки, що Лях з хліборобом мали поєдинок? Біжить якийсь Ляшок — так видно якийсь шелихвіст.— «А нум», каже хліборобові, «на дуєль!» — «Та я», каже той, «не знаю, що то воно и за дуєль»! — «А ось», каже, «я тебе навчу!» вихопивши свою копистку, ну нею вихрить чоловікові коло голови: «стережи», каже, «уха!... стережи носа!» так що тому и зовсім ніяково стало... А далі — «стій же», дума, «гаспиде!», и той коло ёго крутицця, а він тихенько розвъязав ремінець у капиці (з ціпом був), одпустив бич од ціпилна геть... знову ремінець закріпив и, одскочивши назад.— «Еге», каже, «вража віро, та більше не приступиш!» а ціпом виробля млинка, аж свистить бичі... а як же той хоче, щоб наблизицьця, то и лулусне... Ном. Ляхові курка, а мужикови шабля. Проск. Мужик свиню любить, а Лях курку. Бер. Мужик нігде не змерзне, як в груди, Жид в пъяти, а Лях в вуса. Збр. Лаз. Мошродзеі. Ос. II (XX, 93). ЖИД брехнею живе, все з нас тягне. Ос. 2 A89). Жиде-Жиде, свине A) ухо. Гр. A) свиняче. Л. Псявіра (на Жида більше)! Кул. Гр.— Псяюхо! Кул.— ПсіюхаІ Гр.— Псій син! Гр.— Собачий син. Пар., Я. Жид-Яврей, повна с... а червей. Л., Б. 889. Жид-Жид катилик, загубив черевик, а я йшов та й найшов, та нас ... в та й пішов. Ноя. 891. Ей §ей Каламай, продав жінку за печинку, а сам ходить як бугай. Проск. Жиди, Жиди! верніцця, та візмить свою тітку (лихоманку; кричать на проізжачих Жидів). Рад. Гаспидська Жидова. Кул. Недовірок. Кон. Иродове кодло. Кул. Невіра невірою й буде. Кам. — Невіра завсігда невіра. Пир. Над Жида нема кріпшого в вірі. Не., [Ёвх./. Жид хату закладає, то моркотить (Богу все молицця). Проск. Жид мовить: «Хрест не зопсуеть, ні направить». Ст. 36. 900. Жидів, як собак. Л., Нове. Усякому мирянину по семеро Жидовинів. Не.
|
|
|