Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
На мнишки ладунки, на варениці лазунки. Ж.—... на варяниці лозанки. Кон. «Лазунки ті ж варениці, а тут проти лазіння гріхом до хазяя у сімъю». Бр. «Ему за бійки некруцтзо, а ій за вередування різки —- мов би й так можна прикладать». Пир. Од штика спину смика. 36р. Лаз., Б,, Не. Як повміраєм, то тоді протупіі поскидаєм. К., [Рад.]. Отаке здоровья, а подушне дай. Не. Сам Бог бачить з неба, що на подушне грошей треба. Не. 980. Дай, Боже, тім склянним на здоровья. Сл. Приніс чоловік недоїмку панові, а пан и пита: «А скільки за тобою?»— «15 (рублів чи чого там).» — «Як 15?.. ЗО!» — хотів .прибавить.— «Ні, каже чоловік, «15». Надів пан окуляри и подививсь у пагіеро: «Так», каже, «15».— «О, дай же Боже и д.» Не впрохав нижнего, не впросиш вищого. Ёвх. Казна жалю не зна. Кох. БІЛЬШОМУ більше й треба. Проск. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Л. Великому велика й яма. Проск. Ти в нас сім з оком (сім пудів з оком? Ном.). Ёвх. О, широкого поля ягода! нам нерівня. Ст. 36. Пішли наші вгору! 3., Пир., Пр.—... по два на вірёв- ку (*). Р., Кан., /С.— Цигане, он твого батька повісили!».— «О! пішли наші вгору!» Б. A) до гори, по два на шибиницю. Проск.; по три на шнурок. Бр ; по три на вірёвку. Зв.; з тур ми на шибиницю. Рад.; по два на мотузку. Ёвх.; усподі утинають, а вгорі лятають. Нове.; в долині ріжуть, а вгорі латаюцця. Проск. вгору, аж вірёвки тріщать. Ёвх.— Д. Евхимекко каже, що се проти тих, що з луччих поробились поганішими, так.— одначе кажуть, як буває и навиворот, найпаче перше прислівъя. Велике дерево поволі росте. Ил. 990. Знай, миня, стійло. Проск., Кан., К. Знай, коза, своє стійло. Руд. Иди, де йдеш, та знай, коза, стійло. Ст. 36. Свиня в наритниках — так вже й кінь! Ёвх. Знай, кобило, де брикати. Шей, Ёвх. Знай, хто роком старший. Ст. 36. Молоди на гетманство. Б., (О. Ст. Зв.). Кулик на місті соколинім не буде птичим господином. 85
|
|
|