Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
біс 68 бла [Мабуть, біс батька зна, який череп на дяковій голові (Н.-Лев.)]; ~сом дивитися сердито смотреть; косо поглядывать [Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь І (Котл.)]; де в **^а! вульг. кой чёрт!; д о ~са (много) разг. до чёрта [Міст зірвали, але вибух викликав до біса німців (Шер,)]; з ~са разг. чертбвски [— Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар (Л. Укр.)]\ к '—'Сам! вран, к чертям!; к 'МїуІ бран^ к чёрту!; на [я к 6 г о] ~са? вульг. на кой чёрт (прах)? [На біса ти де зробив! (Полт.— Сл. Гр.)]: хай їм ~с! чёрт с ними! [Він скочив на полицю 1 з миски ковбасу під припічок поніс. — Жди тих Мишей, — подумав, — хай їм біс! (Гл.)]. біса межд. бис [Бійці аплодували, тупотіли ногами і на повні груди гукали «браво» та «біс* (Смол.)]', н а >—'С на бис, бісектриса мат. биссектриса. бісеня, -нити разг. бесёнок, чертёнок. бісер, -ру бйсер [Я сидів у кімнаті матері, допомагаючи їй рознизувати порвану вишивку бісером (перекл. а Горького)]. бісерина бисерина. бісеринка уменьш. бисеринка [На обличчі в Андрія блиснули бісеринки поту (перекл. з Бубеннова)]. бісерний бисерный [А вода — важко розколихана, від неба синя — вихлюпується з-під рота бісерними нитками, вихлюпується на пісок (Тич.)]. бісик уменьш, разг. чёртик [В очах її грали якісь веселі, зухвалі бісики (Козач.)]\ ~ки (бісика) пускати, пустити (ре- " же посилати, послати) очима F к о м) ра?г. делать, сделать глазки, строить, сострбить глазки [Він моргнув так кумедно бровою, такого пустив бісика оком, що всі не видержали й зареготалися (Мирн.)\ Послала йому бісика очима (Мирн.)]. бісирувати, -руіо, -руеш бисировать. бісируватися, -руюся, -рувшся бисироваться. бісити (бішу, бісиш) редк. бесить [Вся та стряпанина бісила старого Лемішку (Н. -Лев )]. біситися (бішуся, бісишся) редк. бесйться [Коли б вона та не бісилась.. (Котл.)]. бісів, -сова, -сове беса (род. п. от бес), чёртов, чёрта (род. п* от чёрт); ~сова баба вран. чертова перечница; н а ~сового батька! . разг., вульг. на кой чёрт (прах)! [На батька бісового я трачу 1 дні, і пера, і папір! (Шевч.)]. бісівський мир. бесовский» Біскайська затбка Бискайский залив. Біскайя Бискайя. бісквіт бисквит [Впровадити в кондитерську промисловість машини по загортанню карамелі, цукерок і бісквітів (Зак. п'ят, план)]. бісквітний бисквитный [Виборці приходилп запросто на бісквітну фабрику, в її клуб (Ком., 1938, XII)]. біскуп рел. уст. бйскуп. біснувапня перен. беснование [Ніби й не було його [вітру] зовсім, не віц натворив оцього жахливого біснування води (Янов.)]Т ^ біснуватий бесноватый [Осадив назад біснуватих коней (Н<-Лев.)]. біснуватися, -нуюся, -нуєшся бесноваться [Море — навколо нас. Воно біснується й вирує (Тич.)]. „ бісульфат, -ту хим. бисульфат. бітум, -му мин. битум [Бігова доріжка буде оброблена бітумом (Ком., 1938, X)]. бітумний мин. битумный. біфуркація бифуркация. біфштекс кул* бифштекс. біцепс анат. бицепс [У Чумака під натягнутою шкірою здригаються біцепси (перекл. з В. Некрасова)]. бічний боковой [Це була бічна вулиця, що йшла від левади (Коп.)]; 2) (рождённый вне брака) дорев. побочный. • блават, -ту бот. василёк [Жито не вродило, а зате дикий мак і блавати (Фр.)]. благальний умоляющий; (звучащий призывом— ещё) призывный [Дівчина ще раз зиркнула на Сергія. В погляді було щось рішуче і разом благальне (Козач.)]. благально нар. умоляюще; призывно; (как для молитвы^ молитвенно [Шестеро очей благально дивляться на дівчинку, ждуть, що вона ще скаже (Трубл.)]. Ср. благальний. благання мольба, (только ед. ч.) прбсьба, упрашивание (словами)] уст. моление; призыв [Він дивився з благанням на комісара, неначе закликав у свідки саме його, Стахур- ського (Смол.); Попрощавшись з Тамарою, вони швидко пішли своєю дорогою, не. слухаючи її благань (Коп.)]\ *+•> ня допомб- г и прбсьба о помощи, призыв на пбмощь; вчути ~ня ^зглянутися на ~ня) внять мольбе. Ср. благальний, благати, -гаю, -гаєш умолять, молить, упрашивать (словами)] (когб, що- про що) книжн. позз. взывать (к кому, к чему ачём) [Влагав старий, а Марко аж плакав, Щоб була вона за матір (Шевч.)]; ~ти допомбги призывать на помощь; ^»ти ч о г 6 умолять (молить, упрашивать; взывать) о чём [Я бачу очі, що благають рятунку (Коцюб.)]] почати ~ти начать умолять (молить, упрашивать; взывать), взмолиться. т благаюче нар. умоляюще. благаючий умоляющий [Своїми 'благаючими, .сливе божевільними очима вона сіяла жах (Коцюб,)]. ^ ^ благенький разг. плохонький, плбхенький, слабенький; (о жіівьіх существах фам. — ещё) плюгавенький; (о вещах *— ещё) худенький, худой [— Чи в вас пак є гарні дочки? — спитав благенький Клопотовський (ІІ.-Лев.); У самій лише хустині, у благенькім пальтечку, подалась я на Попівку по веселому сніжку (Тич.)]; ~ка одёжа худенькая (худая) одежда; прен. одежонка; ~кпй капелюшик (капелюшок) худенькая (худая) шляпка; ' прен. їпляп- чбнка. ^ благий разг. 1) уст. благой [Згадав Степана молодого, Згадав свої благі літа, — Згадав та й заплакав Багатий сивий сирота (Шевч.)]; 2) плохой, слабый г (об одежде* обуви и т. п. разг^ г— ещё) худой [Змерз, видко, труситься весь у благій свитині (Головко)]* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)