Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
біл 67 біс СЖсвч,^; ~ше в с ь о г 6 ббльше (более; разг. пущз) всего [Але більш усього він любив малим кімнату й. пам'ятав, як там було тепло (Н.-Лев.)]; ~ше вгї ж досить ббльше (более) чем достаточно; разг. заглаза довольно; ~ше ніж що ббльше нежели что, свыше чего; ~ше на захід (о направлении, местоположении) западнее; ~ше на схід (о направлении, местоположении) восточнее ;~ше нічого ббльше ничего; ~ше того ббльше (более) того [Більше того, укріпившись на цьому шляху, ми ще нестримніше пішли вперед, змітаючи з дороги всі і всякі перепони (Сталін)]', все ~ше і ~ше (дедалі ~ше, ч и м- р к з ~ше) всё более и более [Буржуазія все більше й більше знищує роздробленість засобів виробництва, власності і населення (Комун. ман.)]; не ~ше і не менше, я к не более и не менее, как; тим ~іле тем более; и подавно; разг. тем паче; тим ^ше, щ о тем Солее, что; разг. благо; т р б х и ~те немного ббльше, побольше, поболее; ~ш а б б (ч и) менш более или менее; ~ш за все ббльше (более; разг. пуще) всего [Він більш за все любив читати книжки (Н.-Лев.)]. більшенький уменъш., ласк. разг. от бііьшпй 1—2 [Ум'яла [лисиця] більшенький шматок (Гл.)]. більший 1) (как определение) больший; (иногда разг.) ббльше (для всех родов в имен, и вин. п. ед. и мн. ч.)\ уст., гиутл. вящий [Брянський бачив, що сьогодні бійці з більшим нетерпінням, ніж будь-коли, чекали бою (Гонч.)\ Страх обгорнув зайця, додав ще більшої прудкості його ногам (Коцюб.)]', ~ша частина большая часть; (о числе кого, чего — ещё) большинство; все ~шпй і ~ший (дедалі ~ший, чимраз ~ший ) всё больший и больший (всё ббльше и ббльше); вдесятеро ~ший в десять раз больший, удесятеренный; разг. десятерной ; вчетверо ~шпй в четыре раза больший, учетверённый; для ~шої ваги (важності) для большей важности; разг. для пущей важности; трохи ~щий немного больший; побольше, поболее; 2) (как сказуемое) ббльше (для всех родов); (реже) более [Страх більший від переполоху (Ном.); Твій огірок — диковина сказати — Нехай би, як гарбуз, а то ще більше хати! (Гл.)]\ ~ший за кого, за що(від кого, від чого, кого, чого, ніж хто, ніж що) ббльше кого, чего (чем кто, чем что, нежели кто, нежели что); трохи ~шнй немного ббльше; побольше, поболее. більшість, -шості большинство [За нами більшість народу. За нами більшість трудящих і пригноблених у всьому світі (Ленін)]. більш-менш нар. более или менее; (в достаточной мере — ещё) сравнительно. більшовизація большевизация [Розгорнулася смуга оживлення і оновлення Рад, смуга більшовизації Рад (Іст. ВКП(б))]. більшовизм, -му большевизм [Тактика більшовизму — це едино пролетарська тактика (Сталін)], більшовизувати, -зую, -зібш большевизйро- вать. більшовизуватися, -зуюся, -зуєшся больше- визйроваться. більшовик, -тай большевик [Прихильників Леніна, що дістали більшість голосів під чаа виборів, почали звати більшовиками (Біогр. Деніла)]. більшовицький большевистский [Празька конференція поклала початок партії нового типу, партії ленінізму, більшовицькій партії (Іст. ВКП(б))]\ ~ка пильність большевистская бдительность. більшовичка большевичка [Поки що я безпартійна більшовичка (Рад. Укр., 1946,VII)]. більярд бильярд, биллиард [Ми., зіграли в клубі на більярді (Трубл.)]. більярдна 1) прил. сч. більярдпий; 2) (род. більярдної) сущ. бильярдная, биллиардная [У більярдній, крізь хвилі диму, мигтіли розчервонілі обличчя (перекл. з Тургенева)]. більярдтій бильярдный, биллиардпый [В більярдній грі не давав він промаху (перекл. з Гоголя)]. біметалізм, -му эк. биметаллизм. біметалічний ж., техн. биметаллический. бімс мор. бимс. бінокль, -ля бинокль [Лейтенант одвів од очей бінокль (Панч)]. бінокулярний на>/чн. бинокулярный. біном мат, бинбм. біогенбз, -зу биол. биогенез. біогенетйчн* й биол. биогенетический. бібграф биограф біографічний биографический. біографія биография. біодинаміка биол. биодинамика. біодинамічний биол. биодинамический. біолог библог. біологічний биологический. біологія биолбгия. біомеханіка биол., театр, биомеханика. біохімічний биол. биохимический. біохімія биол. биохимия. біплан ав. биплан. біполярний физ. биполярный. біполярність, -ності физ. биполярность. бір (род. бору) бор, красный лес [Шумлять бори у сонця зливі, як моря синього бурун (Сос.)]. біржа биржа [Я подивився паспорт Пилиповича і картку явки на біржу праці (перекл. з І. Козлова); Він висилає мене з фаетоном на біржу на заробітки (Н.-Лее.)]. біржовий биржевой. біржовик, -кА до рев. биржевик. Бірма Бйрма. бірманський бирманский. Біробіджан (город) Биробиджан. ^ біробіджанський биробиджанский. бірбнівщина ист. бироновщина. бірюза бирюза [Сяє хмара білокрила, Квітне неба бірюза (Мал.)]. бірюзовий бирюзовый [Східне небо — над пасмом лісистих гір—стояло бірюзове (Смол.)]. біс1 миф., бран. бес [Хитрий, як біс (Ном.); А ну його к бісу! (Горд.)]; ~с й о г б знає (я не знаю) фам. чёрт его зн?ет, шут его знает; ~с б а т ь к а з н а! чёрт знает! |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)