бла 70 благопристойний благопристойный; уст. благочинный. благопристойність, -ності благопристойность; благочиние. Ср. благопристойний. благопристойно нар. благопристойно; благочинно. Ср. благопристбйний. благородити, -джу, -диш редк. облагораживать [Твій поцілуй всі душі благородить (Фр-I благородіє, -дія до рев. бла горб дие [Та я вам, ваше благородіє, сущу правду сказав (пе- рекл. з Горького)]. благорбдний 1) прил. благородный [Я міцно потиснув руку лікареві. Це була благородна людина (Трубл.); Народи нашої країни зблизилися і згуртувалися в один загальний колектив, в єдину бойову сім'ю, об'єднану величною і благородною метою (Рад. Укр., 1943у XII)]', ~пий метал благорбдный металл; 2) (род. благорбдного) сущ. дорев. благорбдный [Довбня: Плювати мені й на ваших благородних (Мирн.)]. благорбдно нар. благородно. благорбдство благорбдство [Героїчне життя К. Маркса, В. Леніна, Й. Сталіна — невичерпне джерело прикладів благородства, мужності, служіння трудовому народові - (Рад. Укр., 1949, IX)]. благорозумний благоразумный. благорозумність, -ності благоразумие, благорозумно нар. благоразумно. благословенний уст.% поэз. благословенный [Над островом, над вершинами дерев, горить благословенне сонце (Донч.); Благословенна будь ти, молодосте! (Тич.)]. благословенна 1) благословение, благословенье [Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скорше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (Гонч.)]; 2) церк. благословение, благословенье [Ю д а: ..Я зовсім не хочу . твого благословення (Л. Укр.)]. благословёнство обл. благословение, благословенье [Ти потребуєш мого благое л овенства на твої терпіння (Коб.)]. благословити см. благословляти. благословитися см. благословлйтися. благословляти, -ляю, - л явні, благословити, -влю, -виш пгорж., разг., церк. благословлять, благословить [Благословляю, синку, - на ворога (Тич.); Помітив нас Державш , сивий 1, гаснучи, благословив (перекл. з Пушкіна); Чорна хмара наступає, став дошик накрапати. — Благослови, отамане, намет напинати! (Чуб.)]. благословлятися, -лаюся, -лябшея, благословитися, -влюся, -вйшея торж., разг., церк. ¦ благословляться, благословиться [Хай благословляться всі народи наші (Тич.)]; хлятися на світ безл. разг. светать, рассветать [Тільки стало па світ благословлятися, ..а в Мотузок у хаті вже всі були • на ногах (Головко)]; ~ляеться на світ безл. разг. светает, рассветает, брезжит, брозжится, заря занимается, заря брезжит [Вія прокидався зрання, тільки благословлялося на світ (Смол.)]; ^вилося на світ б^зл. разг. рассвело, забрезжило [Благословилося на світ. Прокинувсь Тишко та й пішов (Вовч.)]; ц о ч а л 6 на світ хлятися (реже ^витися) безл. разг. начало светать (рассветать) [Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, Мов почало на світ благословляться (Греб.); Вже почало на світ благословитись, а танці не переставали (Н.-Лев.)]; тільки почало на світ /хлятися (реже явитися) (при первых признаках рассвета) безл. разг. тблько начало светать (рассветать, брезжить, брезжиться), чуть свет [В четвер ранесенько, тільки що почало на світ благословитися, Кайдашиха прокинулась і збудила невістку (Н.-Лев.)]; ще й на світ не ~вйлося безл. разг. ещё и не расевелб (не забрезжило); (очень рано — ещё) ни свет, ни заря. благосний уст. благостный [Вже ж і наглумилися, натішилися над панськими прихвос- нями тої благосної ночі! (Горд.)]. благостиня уст. благостиня [Тяжкою ситістю п'яна, Пройшлася царська благостиня По сірих трупах бунтарів (Рил.)]. благотворний благотворный; уст. благодетельный [Діяльність Павлова мала благотворний вплив на розвиток сучасної біохімії (Укр. біох. ж., 1949, 3)]. благотворність, -ності благотвбрность; блапь деятельность. Ср. благотвбрний. благотворно нар. благотвбрно; благодетельно. Ср. благотвбрний. благоустрій, -рою благоустрбйство [З'їзд вимагає від партійних і радянських організацій приділити серйозну увагу планомірному благоустрою і озелененню сіл (Резол. XVI з'їзду КП(б)У)]. благоустрбєний благоустроенный [Країна повинна мати хороші, благоустроєні шляхи • (Ком., 1939. V)]. благоустроєність, -ності благоустрбенностьі благоустройство. благоустрбїти, -рбю, -рбїш благоустрбить. благоуханный благоуханный [1 лани, й гаї благоуханні.. (Рил.)]. благочестивий уст., церк* благочестивый [Розмова за чаєм почалася дуже благочестива, але невимовно нудна для Сані" (Н.-Лев.)]. благочестя уст., церк. благочестие [Про благочестя розказував він (Тесл.)]. благочинний 1) прил. уст. олагочйнный; 2) (род. благочинного) сущ. церк. благочинный [Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була (Ком. П. — Сл. Гр.)]. благочинно нар. уст. благочинно. благуватий редк. малоумный; глуповатый [Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Сміл.)]. блажен, -нна, -нне блажен, -нна, -нно [На землі блажен навіки Той, хто не тліє, а горить (Сос.)].^ блаженний блаженный [1 настає така блаженна тиша, зливаються і небо, і поля (Сос); Наталя намагалася нахмуритися сердито, та лице її мимохіть прояснялося тихою, блаженною усмішкою (Вас.)]. блаженно нар. блаженно [Сидів, блаженно всміхаючись, і дивився в розчинене вікно (Ле)\.
|