Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
блз 71 блй блаженство блаженство [Розпливалося в усміш- І ку блаженства лице матері (Ле)]. блаженствувати, -ствую, -ствуеш блаженствовать [Яка ж там любов? Вийди отак заміж та й блаженствуй (Н.-Лев.)]. блазенство шутовство, скоморошество; разг. дурачество; уст. гаерство [Йому все блазенство в голові (Ном.)]; його ~во шутл. его шутёйшество. блазенський шутовской; разг. дураческий [3 ре- готом опричники тягнуть Оболонського і Рєпніна, вбраних у блазенські каптани і ковпаки (перекл. з О. Толстого)]; ~кий ковпак дурацкий колпак. блазень, -зня 1) шут, скоморох, паяц; уст. гаер; (клоун) разг. рыжий; вран, шут го- рбховый [На дзвін не йшли, а плазували лігма Раби та блазні, дуки й королі (Бажай); Не удавай із себе блазня (Шовк.)]', 2) обл. молокосос [Тату! Я не вітер який, я вже не хлопець, не блазень (Квітка)', К оломийчиха: Тебе ще, блазня, не вчили, так я поучу! (Стар.)]. блазнйха шутйха. блазнівський редк. шутовской; разг. дураческий [Він був невтомний у своєму блазнівському винахідництві (Верш.)]. блазнювання паясничанье. блазнювати, -ніою, -нюєш паясничать; скоморошничать; корчить шута; разг. дурачиться; уст. гаерничать. блакитненький разг. голубенький [Несе вінок З фіалочок блакитненьких (Гл.)]. блакитний голубой, небесно голу бой, лазурный, лазоревый; уст. лазуревый [Орлом сизокрилим літає, ширяє, Аж небо блакитне широкими б'є (Шевч.); Леліє даль, волога і блакитна (Бажан)]. блакитніти, -нію, -ніеш голубеть [В бузковому небі росте віяло сонячного проміння, небо блакитніє (перекл. з Горького)]. блакитнішати, -шаю, -шаеш голубеть, делаться более голубым, становиться более голубым. блакитноокий голубоглазый [Блакитнооїши бородатий чоловік не рухався (перекл. з Горького)]. блакитнуватий голубоватый [Над бархатом чорпих полів, над срібними плямами калюж стоять блакитнуваті випари (перекл. з Горького)]. блакить, -ті лазурь, голубизна [Попереду встали м'які силуети гір, ніби вони виступили непомітно з блакиті самого горизонту (Гонч.)]. бланк бланк. бланкізм, -му полит, бланкизм. бланкіст полит, бланкйст [Ми не бланкісти, не прихильники захоплення влади меншістю (Ленін)]. бланкістський полит, бланкистский. бланковий бланковый. бланманже нескл. сущ. ср. р. кул. бланманже. бланшування с.-х. бланшировка, бланширование. бланшувати, -шую, -шуеш с.-х. бланшировать. бластема биол. бластема. бластула биол. бластула. блатнйй (жаргонное слово) блатной, блатный. ] блейвейс, -су техн. блейвейс. блёклий см. бляклий. блёклість см. бляклість. блёкло см. блякло. блёкнути см. бл икну ти. блекота бот. белена [Червоніли вуха, блищали очі, немов у потруєних блекотою (Вас.)]', ~тй о б'ї' вся фам. белены объелсл [Говорить, мов блекоти об*ївся (Ном.)]. бленда мин.у техн. бленда. бленорёйний мед. бленнорейный, бленорёйный. бленорея мед. бленнорея, бленорея. блеф, -фу блеф, блеф. блёшня рыб. блесна. блеяния обл. блеяние [Пому пригадалися зелені ниви., почулося блеяния овець (Фр.)]. блёяти,(блею, блёеш)обл. блеять; редк. блеять [Блеють ягнята (Фр.)\ Поглядаючи на овечки, що блеяли в загородках, ..він не журився (Коцюб.)]. ближній 1) прил. редк. ближний [Приїхали у Любчики; ще тільки були там сами родичі у молодих та ближні приятелі (Вовч.); Гукнули бідні: ближні й дальнії Не телеграми привітальні, а кулю в лоба глитаям! (Тич.)]\ 2) (род. ближнього) сущ. уст. ближний [Петро: не то що ближнього, а й свою кров раді запродати (Мирн.)]. ближчати, -чаю, -чаєш приближаться, становиться ближе [Далеко в голові колони заторохкотіли підводи, торохкотіння все ближчало (Гонч.)]. ближче 1) прил. см. ближчий; 2) нар. ближе; короче, теснее [Лукаш, тулячи до себе Мавку, все ближче нахиляється обличчям до неї і раптом цілує (Л. Укр.)]; т р 6- х и ~че немного ближе, поближе; немного короче, покороче. Ср. близький 1. ближчий ближайший; (расположенный, вблизи — ещё) близлежащий; (при наличном или невыраженном сравнении) более близкий, ближе; более короткий, короче, более тесный, теснее; (при наличии дополнения, в род. п.) ближе; короче, теснее [3 дзвоном відкрився люк ближчої машини (Донч.)\ Над ближчими кварталами — запах толу, кружляє сажа (Гонч.); На другий день забувала про ці зустрічі і дивувала тих, що намагалися налагодити з нею якісь ближчі стосунки (Коп.)]; трохи ~чий немного ближе, поближе; немного короче, покороче, немного теспёе, потеснее; після ~чого розгляду питання при ближайшем рассмотрении вопроса. Ср. близький 1. близ (кого, чого) предл. близ (кого, чего). близенький уменъш. от близький. близенько нар. разг. близенько; (поблизости разг. — ещё) рукбйподать; (перен. — скоро разг.—ещё) на носу [Вони стояли близенько одне коло одного та тихо розмовляли (Вовч.)]. близесенько разг. близёхонько, близёшенько [Коли глядить — Страшенна смерть близесенько стоїть (Гл.)]. близити (блйжу, близиш) редк. приближать [Все, здається, близило мене до щастя (Котл.)]. близитися (ближуся, близишся) близиться |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)