Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бли 72 блп близнюк, -ка близнец [Діточкам по десять I літ. Близнюки обоє (Руд.)]. близ пита1, -нйт близнецы; разг. двбйня; (редк. ед. ч.) близнй, -нити близнец [Дні бігли один по одному, схожі між собою, наче близнята (Риб.)]. Близнята 2, -нйт астр. Близнецы. близьке 1) прил. см. близькій 1; 2) (род. блйзькбї)) сущ. уст. приближённая. близький 1) прил. близкий; (находящийсянеподалеку, а также о родне — ещё) ближний; (пользующийся чьим-нибудь преимущественным доверием уст. — ещё) приближённый; (перен. — о дружбе, отношениях — ещё) короткий, тесный [Смерть Леніна показала, яка близька наша партія робітничим масам і як робітники дорожать ленінською партією (Іст. ВКП(б))\ Виднілись далекі і близькі гори (Коцюб.); Все, що недосяжне для нього [для лЪдства] зараз, • колись стане близьким, зрозумілим (перекл. а Чехова); Чапаев з Федором, близькі друзі і нерозлучні працівники, у себе на квартирі бували рідко (перекл. з Фурманова)]; ^кі віднбсини близкие (корбткие, тесные) отношения, близость; ~кі до себе близкие друг к другу, близкие один к другому; перен. близки друг другу [Ми нахилялись над краєм човна, такі близькі до себе, що чули на щоках лоскотання волосся та тепло лиць (Коцюб.)]; ~Ы д р }'жба тесная дружба; ~ка о с б б а близкое лицб; уст. приближённое лицб; уст. приближённый (м. р.), приближённая (ж. р.); ~к? спорідненість (~к? споріднення) блйз- * кое (ближнєє) родство; бути в ~ких віднбсинах з ким быть в близких (в корбтких, в тесных) отношениях с кем; разг. быть на корбткой ноге с кем; бути в ~кій залежності від чого быть в тесной зависимости от чего; властивий ^кйм людям свбйст- венный близким людям, родственный; не <-^кьй світ (не ~к? стороне) разг. не ближний свет [Не близький світ! (Ном.)]; 2) (род. блйзькбго) сущ. уст. ближний; (лицо, пользующееся чьи-нибудь преиму-Л щественным доверием) приближённый; ~кї сущ. ближние; приближённые; (люди, с которыми кто-нибудь постоянно общается) окружающие; разг. ирон. присные. Близький Схід Ближний Восток. близькість, -кості близость; корбткость [Очевидна близькість революції в Росії на початку XX століття настійно вимагала створення єдиної централізованої партії пролетаріату (Віогр. Леніна)]; <п~ть поглядів близость взглядов; ~ть віднбсин близость (корбткость) отношений.С/?. близький 1. близько 1) нар. близко; (невдалеке — ещё) вблизи, поблизости, разг. рядом; (перен. — ещё) кбротко, тесно [1 раптом велике, гаряче обличчя присунулось близько (Коцюб.); Силу своєї партії часто відчуває так близько, ніби якусь прямо фізичну допомогу (Коп.); Тепер полонина була десь близько. Треба було спішити (Коцюб.); І всі ці радості ось тут, близько,' перед І самими очима \ (Коп.)];~ш> здружитися тесно (близко) сдружиться; дуже ~ко очень близко (кбротко, тесно); (очень плотно) вплотную; 2) (в значении сказуемого) близко [Далеко, та легко, а близько, та слизько (Ном.)]; у ж є ^ко півночі, п 6 л у д н я (скоро, недалеко во времени) уже близко к дблночи, к пЪлудню; 3) предл. (с род. п. — с пространственным значением) близ, вблизи; {для обозначения особенно близкого местоположения, пребывания — ещё) у; (возле) пбдле; уст.близко [Близько вікна Сава вказав Катрі місце (Головко)]; ^ко міста вблизи гброда, под гбродом; /^ко чого- небудь близ (вблизи; пбдле; близко) чего-нибудь; поблизости от чегб-нибудь; 4) предл. (с род. п. — с временным значением и при числах) бколо; разг. близко, близ [Першотравневі страйки 1912 року' охопили близько 400 тисяч робітників (Іст. ВКП(б)); На листопад 1943 року наші війська визволили близько двох третин радянської земті, тимчасово захопленої ворогом (Біогр. Сталіна)]; ~ко півночі бколо пблночи; (к какому времени — ещё) к пблночи; ~ко полудня бколо полудня; (к какому времени — ещё) к полудню; ~ко р б к у (почти) бколо (уст. близко, близ) года; (сверх — ещё) немногим ббльшо гбда; ~ко трьох годин (почти) бколо (уст. близко, близ) трёх часбв; (сверх — ещё) немногим бблыпе трёх часбв [На заводі «Ленінська кузня» я працюю близько двадцяти років (Літ. газ., 1948,1)]. близькосхідний ближневостбчный. бликания обл. см. блимання. блцкати, блвкнути см. блимати, блимнути. блимання 1) мигание, мелькание, мерцание, трепетание; 2) тусклый свет; 3) сверкание; хлбпанье. Ср. блимати 1—3. блимати, -маю, -маєш, блимнути^-ну, -неш, обл. блйкати, -каю, -каєш, бл икну ти, -иу, -неш 1) мигать, мигнуть, мелькать, мелькнуть; (только несоверги.) мерцать, трепетать; брезжить, брезжиться [Блимали зорі вгорі, тихо-тихо шептали десь два листочки (Ряб.); Ніде не блимав вогник, не чути було ані звуку (перекл. з Тургенева); Світло блимало лише в одному вікні (Панч); Крізь густу імлу блимнув вогник (Горд.)]; 2) (только несоверги.: о свече, о лампе и т. п.) тускло светить [Блимає каганець на столі (Вас); Блимають ліхтарі на бакенах (Донч.)]; 3) (глазами) сверкать, сверкнуть; (на кого-нибудь) бросать взгляд, брбсить взгляд, взглянуть [Розвідник, сердито блимаючи на полоненого з-під насунутої вушанки, пояснив, що хотів знати, як в угорській армії вітаються (Гонч.); Вовк клацнув зубами і блимнув очима (Коцюб.); Вона миттю блимнула на Стахурського, немов перевіряючи, як ставиться він до їхньої зустрічі (Смол.)) Явдоха^ сидячи на лаві, тільки бликнула на Кирила очима (Мирн.)]; ~мати очима разг. хлбпать глазами [Старий Сулейман, блідий, ' як мрець, тільки блимав очима (Коцюб.)]. блиск, -ву блеск [Сніг переливався, блиском |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)