Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
блу 75 бд блудниця уст. блудница [Сама вона блудниця зроду (Н.-Лев.)]. блудяга обл. бродяга [Блудяги нехотя повертали до гурту (Мирн.)]. блуза блуза [За розчиненим вікном у сірих блузах хлопчаки сміялись (Тич.)]. блузка уменъш. блузка [1 до блузки голубої я троянду приколю (Сое.)]. блузочка уменъш. ласк, блузочка. блуканина блуждание, блужданье, скитание; скитальчество [Змордований вічною блуканиною., шкандибає по курній дорозі Хо, підпираючись довгим костуром (Коцюб.)]. Ср. блукання. блукання блуждание, блужданье, скитание; (странствующий образ жизни — еще) скитальчество [А далі — до 1915 року — блукання з заводу на завод, безробіття, арешти (Ком., 1937, XI)]. блукати, -каю, -каеш блуждать, бродить; (о людях — ещё) скитаться, слоняться (ходить без дела), мыкаться (разг.), влачиться (поэз., уст.)', (в поисках дороги — ещё) плутать [Мороз був лютий, сніг і завірюха, По вулиці голодний пес блукав (Фр.)', Замріяна посмішка блукала на її обличчі (Козач.); Я ще довго блукав по вулицях сонного села (Верш.)\ Фамусов: ..Повідай послідовно, Де був, блукав де стільки літ? (перекл. а Грибоедова); Вертались в хати, блукали з кутка в куток і ще раз обдивлялись наготовлену зброю (Коцюб.)]', 6 ч і ~кають глаза блуждают [Його очі блукали по стінах, шукаючи чогось (Фр.)]. блукацькнй скитальческий; ~ке життя скитальческая жизнь. блукач, шчй скиталец [Дніпра непізнані глибини промінням місяць пронизав — он скраю лин — блукач осінній — блискучу спину показав (Мур.)]. блукачка скиталица. блукаючий блуждающий [Блукаючий погляд Тиховичів зупиняється врешті на вогнищі (Коцюб.)]; ~чі вогні блуждающие огни [Око знов ваблять блукаючі вогні й рухливі тіні (Коцюб.)]; ~ча нирка мед. блуждающая почка. блюваки, -вак см. блювбтйна. блювання рвота; блевание. Ср. блювйти. блювати (блюю, блюєш) рвать (безл.); вульг. блевать; я блюю меня рвёт; вулъг. я блюю; т и блюєш тебя рвёт; вульг. ты блюёшь. блювота разг. рвота; блевота. Ср. блюв&ти. блювбтйна, блювотиння вульг. блевотина, блевота. блювотне 1) прил. см. блювотний; 2) (род. блювотного) сущ. мед. рвотное. блювбтний рвотный; вульг. блевотный; ~нпй засіб фарм. рвотное средство. блюдечко блюдечко [Степан приніс блюдечко з молоком і поставив перед Муму (перекл. з Тургенева)]. блюдо блюдо [Принесла пиріжки на блюді до столу (Головко)]. блюдолиз разг. блюдолиз (уст.: прихлебатель); лизоблюд (подхалим, подлиза) [Золотом облиті Блюдолизи! (Шевч.)]. блюдолйзка разг. лизоблюдка. блюдце блюдце [Катря налила чаю із склянки в блюдце (Головко)]. блюзнити, -ню, -ниш кощунствовать, святотатствовать. блюзнір, -ра кощунник, святотатец. блюзнірство кощунство, святотатство. блюзнірський кощунственный, святотатственный [В Буймирі давно блюзнірські чутки ходили (Горд.)]. блюмінг мет. блюминг, блуминг [В цілому блюмінг працює добре і місяць у місяць перевищує план (Ком., 1938, VI)]. блюмс мет. блюмс, блумс. бляклий блёклый [Під бляклим, обсипаним осінньою жовтизною кущем жасмину вона примостилася на ослінчику (Смол.); Блякле осіннє сонце іскорками миготіло на зброї (Панч)]. бляклість, -лості блёклость. блекло нар. блёкло. блякнути, -ну, -неш блёкнуть [І блякли навкруги зірки {Де)]. бляск, -ку обл. блеск [Сипнув хтось жмені рожевого бляску в сумовиті шибки ветхих віконець (Вас); Ясний місяць заглянув в віконця., пішов бляск по всій хаті (Н.-Лев.)]. блят обл. бёрдо [Тут же поруч лежав.* недороблений блят з цівками очерету (Ле)]. бляха 1) блйха; 2) жесть; (преим. для кровли) разг. железо [В 1947 році введена в експлуатацію перша черга білої бляхи на Сєвер- ському металургійному заводі (Рад. Укр., 1948, І); В центрі села., стояла велика обшарпана хата з ґанком на вулицю і під бляхою (Головко)]; 3) обл. противень. бляхар, -ря жестяник; обл. жестянщик [Найпоширеніші професії того часу можна перерахувати на пальцях: ковалі, бляхарі, шевці, чоботарі, перукарі, годинникарі, булочники, кравці (Прол. пр., 1941, І)]. бляхману пускати (на кого, кому) обл. пускать пыль в глаза (кому). бляхувати (бляхую, бляхуєш) обл. редк. 1) покрывать жестью; 2) украшать бляшками; 3) (иногда) чеканить, выковывать. бляшаний жестяной; обл. жестяный; желёз- пый [Вози рушили з місця, деренчачи бляшаними чайниками та відрами (Смол.); Веранда вкрилась диким виноградом, Що, вистилаючи бляшапий дах, У трави падав тихим водоспадом (Руденко)]. Ср. бляха 2. бляшанка жестянка [Конвоїр витягіз-за халяви бляшанку з махоркою, скрутив цигарку собі (перекл. а Симонова); Муляр хрипко одкашлявся і жадібно ковтнув води з бляшанки (Козл.)]. бляшанковнн жестяночный. бляшка уменъш. бляшка [—Сміється з мене всякий біс,-—Жаліється Осел, —усякая скотина Дере передо мною ніс. От хоч і коні... збруя, бляшки, Коваль підкови їм кус (Гл.)]. Б.-МАРСР Б.-МАССР; см. Бурят-Монгбль- ська Автонбмна Радянська Соціалістична Республіка. бо 1) союз йбо, потому что, так как, поекбльку, оттого что, арх. поелику, канц. арх. понеже; (со значением обоснования, оправдания — ещё) ведь; (со значением предупремедения, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)