Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
76 бог мотивировки требования) разг. а то [Ми сповнені почуття національної гордості, бо великоруська нація теж створила революційний клас. (Ленін); Ярема гнувся, бо не знав, Не знав/ сіромаха, що виросли крила (Шевч.); Ми ж бо не знали, що тута гості, ми б не зринали із глубокості (Л. Укр.); Злидні: Так дай нам їсти, бо й тебе з'їмо (Л. Укр.)]; 2) част, (при полнозначных словах пишется через дефис) же; (для выражения решимости) ка; {при вопросительных мест.) такбй (в согласованных формах), зто; (при возражении) обл. р&з- ве; (после част, «же», «ж# не переводится) [Та йди-бо швидше! (Квітка); Який-бо ти, дідусю, став суворий! (Л. Укр.)\ Піду-бо я! І Гл.); — Ох! хто-бо це? — аж злякалась Головко); 1 що-бо він каже? (Коцюб.); Панько каже: «Та бо я боюся!» (Фр.)\ З усіх я, каже, вродою вдався, а ще ж бо я * долі не діждався! (Л. Укр.)]; та й д й-б о с ю д й! (т а йди ж бо с ю д й!) да иди же сюди! бой нескл. сущ. ср. р. бо& [Чиєсь боа лоскоче щоки (Коцюб.)]. бобёр, -брй 1) зоол. бобр; разг. бобёр [Гризе бобер гінкі дерева (Рил.)]; 2) (о мехе) бобёр. бобкль, -ля бобыль. бобина бобина. бобир, -ря ихт. (Асетіпа асегіпа) ёрш-носарь. бобівник, -кй бот. (МепуапгНез ігі/оііаіа Ь.) в?хта. бобіна техн. бобина. бобкй, -ків бот. бобкй. бобкбвець, -вця обл. лавр. бэбкбвий бобкбвый; (иногда) лавровый. боббвий бобовый [Тепер сіють трави і бобові культури, готують грунт під просапні і орють під чисті пари (Ком., 1939, IV)]. бобовиння собир, стебли бобов. боббві, -вих сущ. бот. боббвые [Пленум ЦК КП(б)У зобов'язує партійні, радянські і сільськогосподарські органи добитися виконання кожним колгоспом і радгоспом * встановленого плану багаторічних бобових (Пост. ЦК КП(б)У про провед. весн. сівби — Рад, Укр., 1949, III)]. бббрик, -ку текст, бобрик. бббриковий текст, из бббрика [Такий бородатий, в чумарці бобриковій (Тесл.)]. бббрпком нар, разг. бобриком. бобрбвий бобрбвый [В шафі висіла велика щуба на лисячому хутрі, висока боброва шапка і зручні чоботи (Риб.)]; ~ва струмини фарм. бобрбвая струя.. Бобруйськ Бобруйск. Бобруйська ббласть Бобруйская область. бобруйський бобруйский. бобчук, -к& бот. боббвник. боввйн истук&н [Нехай би се був дім чи там дворець,.. а то — каміння купа величезна, поставлена стовпами, бовванами довготелесими— який в тім глузд? (Л. Укр.)]\ стоїть, як *—'Н разг. стоит, как истукан, стоит истуканом. бовваніти, -нію, -пїєш виднбться [По той 6Ы * Неви бовваніла розкішна й понура будівля, Зимовий палац (Ільч.)]. бовдур, -ра 1) дымов&я труба [Проти сонця — дими з бовдурів... мчали у прозоре небо (Вас.)]; 2) бран. болван, чурбан, балда, обормот, остолбп, дубина [Послухай, бов-і дуре (Г.-Арт.)]; *—ри бран. болваны и т. д.; собир. дубьё; 3) обл. клуб (дыма). ббвдуритися, -рюся, -ришся обл. 1) клубиться [Сопух густим, чорним стовпом бовдурився з неї [з ями] (Фр.)]; 2) пер^н. нагромождаться; возвышаться [А трудності бовдурилися чимраз вище, і Бенедьо чув, що йому починає неставати сили (Фр.)]. бовк межд. бряк. ббвкання (отрывистый) звон колокола [Над слободою неслося тривожне бовкання (Шиян)]. ббвкати, -каю, -кавш, ббвкнути, -ну, -неш разг. 1) звонить (отрывисто), зазвонить [Тривожно бовкав дзвін, невгаваючи, ревла по хлівах худоба, вили собаки (Головко); Не бовкне і дзвін! (Метл.)]; 2) (говорить необдуманно) брякать, брякнуть; (соверш.) фам. отмочить, сморозить [Схаменись лишень та подумай, що ти бовкнув (Н.-Лев.)]. бовкун, -на обл* вол, запряжённый в одинбчку; їхати ~нбм ехать одним волбм [Бач, бовкуном їде (Козел, у.—Сл* Гр.)]. бовт, -ти 1) ббт?ло [Закинув рибалка сітку., і почали бовтами полохати рибу (Н.-Лев.)]; 2) (у каменщиков) обл. пилка, лоп&та. ббвтанка 1) (о пойле) болтушка [Перед самим опоросом концентровані корми згодовую у вигляді рідкої бовтанки (Колг. Укр., 193$* VIII)]; 2) (мешалка .для взбалтывания) болтушка; 3) ав. разг. болтанка [На цій висоті, вночі, в бовтанку командир корабля Валентина Гризодубова прекрасно вела літак по курсу (Ком., 1938, XI)]. ббвт&ння болтание, болтанье. ббвтати (ббвт&ю, ббвт&єпі), бовтнути, -ну^ -нёш 1) болтать, болтнуть; (взбалтывать) разг. болтыхать, болтыхнуть [Бубонів Довбня, бовтаючи ложечкою чаи (Мирн.)]; колй-не-колй ббвтати изредка бол- т&ть; разг. побалтывать; 2) (только соверш.: сказать вздор) обл. болтнуть [Іван на це бовтне, , що бовтне, а всередині аж кипить (Март.)]. ббвтатися (ббвтагося, ббвтйєшся) болтаться; болтых&ться [Воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Гонч.); Вода бовта* лась в криниці (Н.-Лев.)]. Ср. ббвтйти 1. бовтнути см. ббвтйти. бовтун, -на (об яйце) болтун. бовтушка (об яичнице) болтушка. бовть межд. бултых [Бовть, як козел у воду (Ном.)]. бог, редк. разг. біг (род. ббга) бог [Не ждіть рятунку ні від кого: ні від богів, ні від царів (Інтернаціонал); А їхні попи., хвалять господа бога, а на ризах в них кров (Коцюб.); Зеленій же хоч до морозу, кучерявий друже, а там... чи дасть біг ще весни діждати? (Л. Укр.)];^гом бережений » шутл. богоспасаемый; дякувати ~го- ві, с л к в а ~гу, хвалити ~га разг. ¦ уст. слава богу [Хвалити бога, діждались.. (Коцюб.)]. богадільня 1) до рев. богадельня, богоугбдное заведение [Була я скрізь., і по богадільнях |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)