бог 77 бож (Н.-Лев.)]; 2) перен. ирон. богадельня [Отой Ваня — він у нас наймолодший — працює за будь-якого бородача з Рибчиної богадільні (Коп.)]. богара с.-х. богара. богарний с.-х. богарный. богатир, -ря богатырь [1 от як богатир — з богатирями ти взявсь дружить, насамперед, з Москвою (Тич.)]. богатирство богатырство. богатирський богатырский [Наш богатирський народ миролюбивий (Ком., 1939, V)]. Богдан Богдап. Богданів, -нова, -нове Богдана (род. п. от Богдап); уст. Богданов. богдихан ист. богдыхан. богема богема. богила см. бугила. богиня рел., перен. богиня [Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть (Котл.)]. богобоязливий богобоязненный [А три, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться (Шевч.)]. богобудівник, -кй ист. богостроитель [Боротьба Леніна проти одзовістів, ультиматистів, махістів та богобудівників знаходить гарячу підтримку в Росії (Біогр. Леніна)]. богобудівництво ист. богостроительство [В питанні про богобудівництво ці люди теж показали себе (Ленін)]. богомаз разг. богомаз [А, це ти... ти богомаз тепер (перекл. з Горького)].^ богоматір, -тері церк. богоматерь. богомілля церк. богомолье. богомільний см. богомольний. богомол энт. богомол. богомолець, -льця церк. богомолец. богом6лка церк. богомолка [Вони найняли бала гулу й повбирались богомолками (Н.-Лев.)]. богомольний, (ремсе) богомільний церк. богомольный [Одна тільки Улита., з богомольним видом, заплаканими старими очима, нагадувала про покійного хазяїна тієї господи (Н.-Лгв.); Був собі чернець і такий богомільний (Рудч.)]. богорбдиця церк. богородица. богослов церк.у ист. богослов. богослов'я церк. богословие [Метафізика визнає різні туманні догмп, як-от «непізнаванне», «річ у собі», і кінець кінцем переходить у беззмістовне богослов'я (Сталін)]. богослужббвий церк. богослужебный. богослужения церк. богослужение. Богота Богота. боготворити, -ріо, -рйш уст. боготворить [Боготворив його, мов найкращу молоду дівчину (Коб.)]. боготворіння уст. обоготворение, обожествление. богохульний церк. богохульный [Так богохульними устами Він висказав і в двір пішов (Фр.)]. богохульничатп, -чаю, -часш церк. богохульствовать; разг. богохульничать [Лайку й прокльони повторював я в молитовних псалмах, молився, просив, клявся, богохульничав (Янов.)]. богохульство церк. богохульство [В Петербург летять доноси, що Шевченко, зустрічаючись з народом, «крім богохульства, говорить ще, що непотрібно ні царя, ні попів, ні панів» (Літ. газ., 1939, V)]. богохульствуватп, -ствую, -ствуєш церк. богохульствовать. богошукання ист. богоискательство. богошукач, -ча ист. богоискатель. бодай част. 1) чтоб; пусть, пусть бы [Веселі хати! Веселі здалека палати — Бодай ви терном поросли! (Шевч.); Встань! А встань, бодай ти вже не встала! (Л. Укр.); Барвінок так сказав на те: «Цвісти між бур'яном — бодай би не діждати» (Гл.)]\ ~дйй [б и] т и лопнув! бран. чтоб ты лопнул!; 2) (уступительно-ограничительная) хотя бы, хоть; даже [Він копав, сіяв, садив і поливав скрізь, де б не оселявся, бодай ненадовго (Смол.)] Немов чимсь важким придавили йому тіло, і він не в силі зробити бодай найменший рух (Шиян)]. бодня кадка [Роман гукнув на жінку, щоб виймала з бодні гроші (Коцюб.)]. бодяга бот. бадяга, бодяга. бодян, -ну бот. (ІШсіит апіваіит Ь.) бадьян [Калган, перець, бодян, синька 1 пироги з м'ясом (Гл.)]. боєздатний боеспособный. боєздатність, -ності боеспособность [Боєздатність кожної армії залежить від стану військової дисципліни (Прол. пр., 1941, І)]. ббспськпй спец, ббенский. боєпостачання воен. боепитание [Посеред двору височів замерзлий фонтан, біля якого напередодні, під час нальоту, було забито двоє копей з боєпостачання (Гонч.)]. боєприпаси, -сів воен. боеприпасы [Ковпак перевіряв вози, боєприпаси, слідкував за ремонтом взуття (Воронько)]. боєць (род. бійця) боец [Головна маса бійців невідлучно була на лінії огню (перекл. з Фурманова); Товариші, я більшовик, я рядовий боєць тої партії, що підняла свій голос проти ката Миколи Романова (Шиян)]. божба уст. божба [Я ж тобі і без божби вірю (Квітка)]. боже (в значении межд.) разг. уст. боже, создатель. бежевілець, -льця редк. безумец; сумасброд [Лихий поніс його туди, до тих божевіль- ців (Коцюб.)]. божевілля сумасшествие, помешательство, умопомешательство, безумие [Ішов він без шапки, страшний в "своєму божевіллі (Шиян)]; це ~ля! это безумие!,это безумно!; до ~ля (сильно) до безумия, безумно. божевільна 1) прил. см. божевільний 1; 2) (род. божевільної) сущ. сумасшедшая, помешанная, умалишённая, полоумная; уст. безумная [Твоя мати має рацію, ти не повинен брати якоїсь божевільної (Л. Укр.)]. божевільний 1) прил. сумасшедший; (о^человеке — ещё) помешанный, умалишённый, полоумный; уст. безумный; (не вполне нор^ мальный) разг. тронувшийся, тронутый [— Він, папевпе, божевільний, — Крикнув лицар (Л. Укр.); Своїми благаючими, сливе божевільними очпмп вопа сіяла жах (Ко-
|