Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
боя: 78 бой ц*»е>.)ІЇ 2) (ро& божевільного) сущ. сумасшёд- I ший, помешанный, умалишённый, безумец, полоумный; уст. безумный [Та одчепись, божевільний! (Шевч.)]; дім для ~пих сумасшедший дом [Не знаю, Чи се шпиталь, чи дім для божевільних (Л. Укр.у]; 3) (сильный) перен. безумный [В голосі його [Лука- ша] чутно божевільний жах (Л. Укр.)]. божевільно нар. безумно [Божевільно встромила очі у сірі шибки (Мирн.)]] ~но л ю- б й т и разг. безумно любить, любить до * сумасшествия (до безумия). божевільня сумасшедший дом [Тільки там у них це живо, в божевільні цій (перекл. з Короленка)]. божеволіти, -лію, -ліеш сходить с ума, разг. мешаться в уме; (поступать безрассудно, неистовствовать — ещё) безумствовать, разг. сумасшествовать [Та нехай собі як знають божеволіють, конають, — нам своє робить (Тич.)\ Ніч божеволіла в ракетах (Ле)]. божественний рел., разг. божественный [Усю утреню божественную вислухає (Чуб.)\ Тарасові й тепер, у тишині сонних вулиць» ніби вчувався співучий голос божественного негра (Ільч.)]. божественність, -ності рел.у разг, божественность. божественно нар. рел., разг. божественно. божествити, -влю, -виш уст. обожать, обого- * творить, обожествлять. божествб рел.і перен. божество [Ще ж он там собі у свята теж нявчить із Ватікану пухле» трухле божество (Тич.); Ольга тепер здавалась йому божеством (Н.-Лев.)]. божеський рел., уст. ббжеский [Там справи божеські, а не земні химери! (перекл. Рильського)]. ббжий рел. божий [А коли хмари подерлись і сіли на гори, впав з неба холод, неначе гнів божий (Коцюб.)]) матір ~жа щрк. богоматерь, владычица [Хто благає матір божу, Хто святих Петра і Павла (Л. Укр.)]; бий мене сила ~жа[ разг. уст. побей меня бог!, разрази меня гром(гос- пбдь)!; н а ~жій д о р б з і разг. уст. при смерти [У три дні занедужала, а вже й на * божій дорозі (Квітка)]; святий та , ~жий ирон. казанский (казанская) сирота; щодня такого разг. уст. каждый божий день. божитися, -жуса, -явишся уст. божиться [Ревла та іржала худоба, кричали перекупки, божились і ляскали долонями селяни біля возів (Головко)]. божіння уст. божба [Божіння тобі нічого не поможе (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. божник, -ка божнйца [Гафійка мусила нарізати з паперу нових козаків та квіток і обліпити ними стіни од божника аж до дверей (Коцюб.)]. божок, -жк? уменъш^ перен* ирон. божок [То був східний божок пожовклої слонової кості (Як**.)]. ббзна-де нар. разг, уст. бог знает где, бог вееть где, невесть где, нйвесть где, ббзна-звідкн нар. уст. разг. бог знает откуда, бог весть откуда, невесть откуда, нйвесть откуда. ббзна-коли нар. разг. уст. бог знает когдб, бог весть когда, невесть когдб, нйвесть _когда. ббзна-колишній разг. уст. очень давний [Хліб черствий, бозна-колишній (Н.-Лев.)]. ббзна-котрий разг. $ст. бог знает котбрый, бог весть который, невесть который, нйвесть который. ббзна-куди нар. разг. уст. бог знает куда, бог весть кудй, невесть куда, нйвесть куда. ббзна-скільки разг. уст. 1) нар. бог знает сколько, бог весть сколько, невесть сколько, нйвесть сколько; 2) (род. ббзна-скількох) числ. бог знает сколько, бог весть сколько, невесть сколько, нйвесть скблько. ббзна-хто (род. ббзна-кого) разг. уст. бог знает кто, бог весть кто, невесть кто, нйвесть кто. ббзна-чий, -чия, -чиє разг. уст. бог знаег чей, бог весть чей, невесть чей, нйвесть чей. ббзна-що (род. ббзна-чого) разг. уст. бог знает что, бог весть что, невесть что, нйвесть что [Не говоріть бозна-чого (Н.-Лев.)]. ббзна-як нар. разг. уст. бог знает как, бог весть как, невесть как, нйвесть как, ббзна-який разг. уст. бог знает какбй, бог весть какой, невесть какбй, нйвесть какой. бой (род. ббя) (мальчик-слуга в заграничных гостиницах) бой [Дзвінок замовк. Здригнувся знов. 1 на порозі бой схолов (Бажан)]. ббйко, -ва бойк; (обычно мн. ч.) ббйки бойки. бейкбт, -ту бойкот [Більшовики оголосили бойкот булигінської думи, поставивши собі за мету зірвати цю карикатуру на народне представництво (Іст. ВКП(б))]. бойкотист бойкотист. бойкотистський бойкотйстский. бойкотбваний бойкотированный [Таким чином, бойкотована і безсила, з мізерними правами, з одного боку, нереволюційна і угодовська в своїй більшості, з другого, — ось що являла собою Дума (Сталін)]. бойкотувати, -котую, -котуеш бойкотировать. бойкотуватися, -котуюся, -котуєшся бойкотироваться [..вибори до другої Думи не бойкотувалися ні одною впливовою партією (Ленін)]. ббйня Г) бойня, скотоббйня; 2) перен. бойня [Негайне повалення уряду — ось лозунг, яким відповіли на бойню 9-го січня навіть петербурзькі робітники, що вірили в царя.. (Ленін)]. бойовйзм, -му боевйзм [..більшовизм умів проводити., і остаточно провів до 1909-го року відокремлення своєї фракції від того бойовизму, який «при гострій і зростаючій реакції» з вівся у неминуче звівся до авантюризму (Ленін)]. бойовий, боевбй [Партія є бойовий штаб пролетаріату (Сталін)]. бойовик, -кй боевик; (о людях—ещё) боец [Наші бойовикц помітно нудьгували (Верш.)]. бойовисько редк. 1) поле битвы» поле сражения, пбле брани; арх. побоище [То йде Самсон, веде потужні лави 3 кривавого страшного бойовиська (Л. Укр.)]\ 2) бой; сражение; битва; побоище; схватка [Генерали сидять у своїх бліндажах, зараз вони вирішують долю майбутнього бойовиська (Соб- І во)]; ер. бій 1. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)