Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бой 79 бол бойовйчка ист. боевйчка. бсйовшце 1) поле битвы, поле сражения, поле брани; арх. побоище [Білий кінь гетьмана носився по бойовищу, як буря (Риб.)]] 2) редк. бой; сражение; битва; побоище; схватка [Все завмерло в бору, мов після лютого бойовища (Вас); Сім пугачів злеті- лося, Милуються бойовищем 3 сімох товстих дерев (перекл. з М. Некрасова)]; ср. бій 1. бойдк (род. бойка) воен., техн. боёк [Василько витяг з глибокої кишені піджака бойок від кулемета (Панч)]. бой-скаут бой-скаут. бой-екаутйзм, -му бой-скаутнзм. бока нар. обл. боком [Каламарчик лежить бока осторонь (Барв.)]. бокал бокал [Всі підійшли до нього цокатися з бокалами в руках (перекл. з Гоголя)]. бокальчик умсньш. бокальчик. бокансць, -нця мор. боканец. бокаса нар. разе, боком [Кінь жахається да рже, На дибки спиниться да гривою мотає, То піде бокаса, то б'ється і кусає (Греб.)]. бокастий, бокатий разг. с большими боками, с выдающимися боками [Химерний, маленький, Бокастий, товстенький Коханчик удавсь (Гл.)]. боклаг обл. баклага; (поменьше) баклажка [Під столом валявся порожній боклаг (Мирн.)] Обійшовши по чарці все товариство, новобранець передає боклаг отаманові (Мирн.)]. бокова 1) прил. см. боковий; 2): н а ~ву разг. на боковую. боковенька? н а ~ку разг. на боковую. боковий боковой [Вопи зайшли були в якусь бокову вуличку (Фр.)]. Обком нар. боком [Минув якийсь час, і боком до хати втиснувся Мудрий (Верш*)]. бокс х, -су спорт, бокс [Мені довелося пригадати маленький прийом архаїчного боксу (Янов.)]. бокс2, -су (стрижка) бокс [Його голова, з рудим, підстриженим під бокс волоссям» весь час витягувалась вперед (Гонч.)]. боксёр, -ра 1) спорт, боксёр [Понад 100 юних боксерів країни змагались у Ленінграді на першість СРСР (Рад. Укр., 1946, VII)]] 2) ист. боксёр. боксерський боксёрский [Зібрані також експонати зброї боксерського повстання в Китаї проти інтервентів (Прол. пр., 1937, XII)]. боксит, -ту геол. боксит. бокситовий геол. бокситовый. боксувати, -с у го, -суєш боксировать. бокувати, -кую, -куєш (від кого, від чбго) разг. сторониться (кого, чегб); обходить стороною (кого, что) [Він бачить, що всі поглядають на нього косо і бокують від нього (Фр.)]. болван (о форме) болван. болванка техн. болванка [Синюваті штабелі болванок підуть по рейках до нагрівальних колодязів блюмінга майбутнього прокатного цеху (Ком., 1939, VIII)]. болвапчпк болванчик. болгарин болгарин. Болгарія Болгария. болгарка болгарка. болгарський болгарский. болезаспокійливий мед. болеутоляющий. болеро нескл. сущ. ср. и м. р. болеро. болиголов бот. болиголов [Тільки кропиви та болиголови шумлять там поволі (Вас.)\, болівієць, -війця боливйец. болівійка боливийка. болівійський боливийский. Болівія Боливия. болід астр. болй#. болісний 1) болезненный; (причиняющий мучения) мучительный, томительный [Революційний шлях є шлях швидкої, найменш болісної щодо пролетаріату операції, шлях прямого відтипання гниючих частин.. (Іст. ВКП(б))] Прокляте безділля! Нема нічого боліснішого (перекл. з Горького)]; 2) (выражающий скорбь) горестный [— Я тут, — почувся її тихий, болісний голос (Мирн.)]] 3) (нездоровый) редк. болезненный [Іван Микитович ще змалечку був болісний та хирий (Мирн.)]. ботісність, -ності болезненность; мучительность, томительность. Ср. бблісний 1. болісно нар. 1) болезненно; мучительно, томительно [Болісно довго тяглася ніч (?іе- рекл. з Фурманова)]] 2) горестно [ївга болісно усміхнулась (Риб.)]. Ср. болісний 1—2. болість, -ті обл. 1) болезнь [Води зогрію та вимию голову і сам щоб обмився. Раз те, щоб не наносив усяких болістей: у мене ж діти (Барв.)]] 2) (ощущение страдания) боль [Рябко одскакує й вищить од болісті (Н.-Лев.)] Буря вила й одкликалася болістю на її душі (Мирн.)]. боліти 1) (болить, болить — об ощущении боли) болеть [Ось вона нажала сніп і крутить перевесло... так болить спина, трудно зігнутись (Коцюб.)] — Що у вас болить? — ластівкою припадала вона коло недужої (Коцюб.)]] ~лйть (когб и кому) болйт (у кого); больно (кому); причиняет боль (кому); (сильнее) мучит (когб) [Мене ж болить" її Відвічнеє страждання (Фр.)] Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]] ~лйть серце болйт сердце; (перен. — еще) щемит сердце [Чого ж у мене серденько 1 мліє, і болить? (Гл.)]] трохи *—' ти немнбго болеть, побаливать; часом <^ти иногда (временами) болеть, побаливать; голова трбхи ^лйіь голова немнбго болйт, голова побаливает; у мене (реже мені, редк. мене) ~лйть голова у меня болйт голова [Болить мене головонька (Руд.)]] у нього часто /^лйть голова у него часто болйт голова, он подвержен [припадкам] головной боли; з чужого клопоту (похмілля) голова ^лйть погов. р чужом пиру похмелье; у к б г о щ облить, той про те й говорить поел, у кого что болйт, тот о том и говорит; 2) (болію, болієш— проявлять сострадание к кому-нибудь] беспокоиться о ком-нибудь, о чём- нибудь) болеть; м и /-^лісмо за свою роботу мы болеем за свою работу; ~тп сёрцем болеть сердцем, скорбеть. болітце уменьш. болотце [Часто зустрічалися |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)