Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бор 82 бор' борбдавник, -ка бот. бородавник, бородавоч- I ник. борбдавочка уменьщ. бородавочка. бородавчастий, бородавчатий бородавчатый І [На рундуках самітно лежали бородавчаті картоплини (перекл. а Горбатова)]. бородай, -дая разг. редк. бородач [Це був вищий від усіх на голову чорний бородай (Смол.)]. бородань, -ня разг. бородбч [Сходилися і^бо- родані, і молодь (Головко)]. бородйстий бородастый. бородатий бородатый [Один з них —» кремезний, бородатий, з палкою в руці (перекл. а Федорова)]^ бородбч, -чи і) разе, бород&ч [Молодь стояла невеликою купою під однією стіною ближче до дверей, а старі бородачі хазяйновито розсілися в глибині кімнати (Коп.)]; 2) бот., 8оол. бородДч. бородище увел, бородища [Худий довгий чоловік з довгим бородищем кричав (перекл. а О. Толстого)]* Бородінб Бородинб. і бородінський бородинский. борозенка уменьш. борбздка [Роздивлявся долоню, ті невеличкі борозенки, що покарбували її (Мирн.)]% борозенний,-ного сущ., борозенний віл вол, ходящий в ярмё с правой стороны [Везе, як борозенний (Цом.)]. борозни борозда; поаа$уст. бразд? [Жовтнева революція провела непрохідну борозну між марксизмом і соціал-демократизмом, між політикою ленінізму і політикою соціал- демократизму (Сталін); Тягнеться вздовж * берега чорна смужка першої борозни (Ко- вач.)]* борбзний см. борозенний. І борозник, -кй с^х. бороздник, бороздильник. борознистий борбздчатый. борознити, -ню, -нйш бороздить [Коло пів- мільйона тракторів борознять колгоспні лани (Ком., 1939, VI)]. борознитися, -нюся, -нйшся бороздиться. борознбнька ласк, бороздочка [А ц жита не жала, в борозноньці лежала (Гол.—Сл. Гр.)). борознюк, -ви, борозняк разг. личинка майского жук& [По ріллі, вишукуючи бороз- няків, статечно ходили ворони (Ст.)]. бороментбл см, бор-ментол, борона с.-х. борони [По полях рідко-рідко де видні лися плуги та борони (Фр.)]. боронити х, -роню,- рбниш (ограждать) 1) оборонить, защищать; (охранять) хранить; уст. боронить [Браття! Мир нам захищати! Ми ж бороним край свій милий і жінок Своїх, дітей (Тич.)\ Щось є просте й миле у" тій промові калатала, якою воно серед тиші й безлюддя обіцяє боронити спокій твого сну (Коцюб.)]; ~нй (~нь) б 6 ж е- разг. уст. не дай (избави, не приведи) бог [«—Хіба ти з нами не був? — Я? Борони боже. Я сидів вдома (Коцюб,)]; 2) (возбранять) запрещать [К и л и н аг Зрубай її [вербу], як хочеш, хіба я бороню? (Л. Укр.)]. боронити *• -роню, "рбниш с.-х. боронить, бороновать [Оре плугом, кіньми боронить . ІЧуб.)]. боронитися, -ронюся, -рбншпся обороняться, защищаться; уст. борониться [Бася посміхався, Вася~не боронився, його вили» цювате, смагляве обличчя було добрим (Гонч.)]. боронувальник с.-х. бороновальщик, боронильщик [В радгоспі є-прекрасні кадри., боронувальників, які прагнуть найкраще провести польові роботи (Ком., 1939, IV)]. боронувальниця с.-х. бороновальщица, боронильщица. боронування с.-х. боронование, бороньбй [В усіх, районах почалося масове боронування зябу (Рад. Укр., 1948, IV)]. боронувати, -ную, -пуєш с.-х. бороновать, боронить. боронуватися, -дуюся, -нуешся с.-х. бороноваться. борбти, -рю, -реш уст. бороть [А чи правда, Марто, що ти в своєму селі всіх парубків борола? (Вас); Отоді згадай в пустині, Далеко над морем, Свого друга веселого, Як він горо боре (Шевч.)]. борбтися, -рюся, -решся борбтъся; (противостоять в бою — ещё) сражаться; (аа кого, ванто или против кого, против чегд, отстаи- вать\книжн. уст. ратовать [Борітесь і перемагайте ворогів, внутрішніх і зовнішніх, — по Іллічу (Сталін); Ми повинні безустанно боротися проти всякої буржуазної ідеології, в які б модні й блискучі мундири вона не одягалась (Ленін); Тут вже рушниці замовкли: схопилися сіктись, боротись (Тич.)]; ~тися до ост&нку борбться до последнего, ч боротьби борьбе [Історія всіх суспільств, що існували до цього часу, була історією боротьби класів (Комун, ман.); Імперіалізм є запекла боротьба великих держав за поділ і переділ світу.. (Ленін)]; класова ~С4 классовая борьба. боротьбист полит, боротьбист» борошенний мучнбй [Борошенна комора (Сл. борошенний мучник; борошенце уменьш. мучйца, мучка [Назмітай ?г засіці борошенця та спечи мені колобок Рудч.)]. борошнистий мучнистый. борошнистість, -тості мучнистость* бброшно мукі [Як Маланці дороге борошно, так* Андрієві снилась фабрика (Коцюб.)]; хліб з висіяного ~на сеяный хлеб. борошномельний мукомбльный [Колишній робітник борошномельних підприємств Дмитро Антонович Юрченко в Червоній Армії набував спеціальність влучного артилериста (Ком,, 1938, XI)]. борошняний мучнбй [Сонячне світло не могло пробитися до нас крізь шибки, припал і борошняним пилом (перекл. з Горького)]. ббрсання барахтанье. * ббрсатися, -саюся, -саешся барахтаться (только прям.); метаться [Човен вивертався в бурхливій течії, знесилена людина борсалася і вже не кричала (Ле); Яринка борсалась в страшних і незвичайних думках (Собко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)