Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
•бри 90 бро брикає» хвіст задрав (Гл.); Макар побіг риссю, але*кінь не пустив його, брикнув і понісся через шлях (перекл. 8 Шолохова)]. ^брикатися, -каюся, -каєшся, брикнутися, -нуся, -нбшся 1) брыкаться, брыкнуться, лягаться [Гніда кобила почала брикатися задніми ногами {перекл. а Панфьорова)]\ 2) (только несоверш.) перен. разг. брыкаться, упираться, сопротивляться [То словом щирим обізвуся, то гостинця привезу... От моя дівчина й залишила брикатися {Коцюб.)]. 'брикет, -ту брикет [Коло самого берега розташувались сараї з вугільними брикетами (перекл. в Новикова-Прибоя)]. брикетний брикетный. брикетбваний брикетированный. брикетування брикетирование [Збільшення наміченого плану збагачення і брикетування вугілля має величезне народногосподарське * значення (Рад. Укр., 1946, IV)]. «брикетувати, -кетую, -кетувш брикетировать. «брикетуватися, -кетуюса, -кетуешся брикетироваться. -брикливий разг. брыкливый [— Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карно (Н.-Лев.)]. 'брикливість, -вості брыклйвость. брикнути см. брикати. -брикнутися см. брикатися. «брикун, -на разг, брыкун. •брикуха разг. брыкунья. *брйла глыба [Важкі й цохмурі Карпати ніби тиснули на озеро брилами холодного каміння (Куч.)]. брилевий шляпный. брилик уменыи. шляпка [Сірий брилик її вник у натовпі (Скляр.)]. «бриль, -ля шляпа [Солом'яний бриль на низько схиленій голові закриває батькове обличчя (Козач.)]. ^брильянт брильянт, бриллиант [Дістаньте шкатулку з брильянтами (Лч Укр.Х]. брильянтик уменыи. брильянтик, бриллиантик. брильянтин, -ну брильянтин. •брильянтовий брильянтовый, бриллиантовый [На блакитній через груди стрічці переливались брильянтові зорі (перекл. з О. Толстого)]. бринза, уст. брйндза брынза [Господиня подала на вечерю бринзи (Гонч.)]. «бриніння 1) звучание ; дрожание; 2) жужж&нье; 3) журчание. Ср. бриніти 1—3. «бриніти, -ню, -нйш 1) звучать; (издавать звенящий звук — еще) звенеть, (однообразно) гудеть; (о струне и звуках, подобных •струнному — ещё) дрожать, издавать звук •[Музика жила в мозку, бриніла у вухах (Собко)\ Івін прокинувсь на світанні, Цвіла *у вікнах далина, Ще рідні образи останні Бриніли тихо, як струна (Мал.)]\ ~ти час ж ід ч?су (коли-не-коди; злегка) «легки звуч&ть; слегка звенеть; слегка дрожать, подрагивать; 2) (о насекомых) жужжать [Мухи бриніли в квітках (Коцюб.)]\ 3) (о воде) журч&ть [А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли (Чуб.)]\ 4) (о растениях)цвести;красоваться [У гарному будинку на вікні Бриніли квіти у макітрі (Гл.)]\ 5) %редк. блестеть [Бринять багнети, виструтачені скісно (Бо* оісан)]\ О с л ь о з ? ~нить слеза дрожит. бриньчати, -чу^ -чйш бренчать [Десь у дале» кій кухні бриньчали стиха струни бандури (Ільч.)]. британець, -нця британец. Британія Британия, британський британский. бритва бритва [Виробництво електричних автоматичних бритв освоїв механічний завод (Рад. Укр.% 1948, XI)]. брйтвений бритвенный. брити {брию, бриєш) брить^к інчйти ~ті окончить брить, отбрйть. бритий прич.у прил. бритый [Там стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову (Мирн.)]. бритися (бриюся, бриєшся) бриться [Вів рідко брився (Ле)]. бритбвниця уст. бритвенница.* бритоголбвий бритоголбвый. *** бритт бритт. бриття бритьё. ч брйця бот. брйца. бричка бричка [Коли моя бричка під'їздила до ґанку цього дому, на душу спадав приємний І тихомирний спокій (перекл. а Гоголя)]. бричковий бричечный. бришкати, -каю, -каєш разг. важничать, чваниться [— Ти не бришкай 1 — крикнув старшина (Мирн.)]. бриючий прил. ав. бреющий [Літак взяв нижче і пішов бриючим польотом (Риб.)]. брівка 1) уменыи.9 ласк, брбвка^ [А очиці, наче блискавиці, Так і грають з-попід брівок темних! (Л. Укр.)]\ 2) (возвышенный край канавы) брбвка [Семен пішов., по чистій, підметеній вітром брівці каналу (перекл. 8 Бабаевського)]\ см. ещё брбвка. брівнйй брбвный. брівонька ласк, брбвка [Наливалися жита. — Я сказав їй: золота! Гнівно брівоньки зламалися. Одвернулася. Пішла (Тич.)]. брівочка уменыи., ласк, брбвка. <, брід" (род. брбду) 1) брод [Коло млина, коло броду Козак коня напував (Чуб.\\ Бувайте ж здорові, та, не спитавши броду, не суньтесь у воду, бо втопитесь! (Вовч.)]; 2) редк* ручей [Розлилися води на чотири броди (Чуб.)]. Брно нескл. Брно. брова бровь [Соломія моргнула на нього чорними бровами (Н.-Лев.)]. брбвар (род. брбваря) уст. пивоварня [До броваря дрова таскати (Котл.)]. ^У броварний уст. пивоваренный. 5^ броварник уст. пивовар [Магда тепер служила в броварника (Туд.)]. ^г броварня уст. пивоварня (уст.^, пивоваренный завбд. / бровастий, бро витий разг. бровастый, бро вйстый [Промовець — молодий бровастий комсомолець (Головко)]. бровенята, -нят уменыи., ласк, брбвки [Одна його доля— чорні бровенята (Шевч*)]. брбвка брбвка [Маковеи, набивши патронами ріжки, лежав біля самої бровки а шосе (Гонч.)]; см. ещё брівка 2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)