4>уч 106 ваб шумйха (суматбха)?; погов. откуда (из-за чегб) сыр ббр загорелся? Мучення * (от бутити) техн. бучение. •бучения " (от бучити) техн. бучение. бучильний техн. бучильный. бучити, -чу, -чищ техн* бучить. б учитися, -чуся, -чишся техн. бучиться. 'бучний, обл. бучливий пышный; (громкий, неспокойный) шумный [Таких бучних бенкетів давно не було (Риб.); Який учорашній день був для неї тихий та радісний, такий сьогодні бучливий та непривітний (Мирн.)]\ш ~н6 свито пышное празднество; ~нйй ^ с п і х шумный успех, •бучність, -ності пышность. -бучно нар. пышно; шумно [Як же бучно, як же втішно Всім гулялось на весіллі (Л. Укр.)]. Ср» бучний. •бучбк, -чкй 1) уменьш. от бук; 2) перен. обл. п&лка [У нашому селі чабан убив бучком вовка (Полт. у. —- Сл. Гр.)]. бушель, -шеля с.-х. бушель. «бушлбт бушлат [Вихор розстебнув бушлат і вийняв з спідньої кишені потерту книжку {Куч,)\ бушмен бушмен. бушмбнка бушменка. бушмбнськпй бушменский. бушприт мор. бушприт. бушування бушев?ние, бушув&ти, -шую, -шувш бушевать [Море бушувало (Трипіл.); Бушувала війна на цих дорогах (Коп.)\. буяв, -нй буян. буянити, -ню, -ниш буянить. буяння пышный рост; процветание; изобилие; обилие; бурление; бушев&ние; парение [То був квітень, то було цвітіння, Парування та буяння сил (Рил.); В буянні стихії., ввижалось йому нове дивне видіння (Ільч.)]; ~ня уяви полёт воображения [Взагалі він дуже скидався на мисливця чи рибалку — самим способом висловлювання та безперечним нахилом до нестримного буяння фантазії (Смол.)}» Ср. буяти. буянство буянство. Фу йти (буяю, буяєш) пышно расти; (успешно развиваться) процветать; (иметь что-нибудь в изобилии) изобиловать, уст. обйло- ^вать; (проявляться в полной силе) бить ключбм, подз. яриться; (бурно^проявляться) бурлить, (иногда) играть; (проявляться с разрушительной силой) бушевать; (косить- ел) парить [Серед дрібних квіток, що зорями сіяють, Буяє соняшник (перекл. Рильського); Так гарно було. Все ожило, все буяло — тягнулося до сонця (Головко); Погляньте на нашу Радянську Україну І Яке прекрасне життя буяє в численних містах і селах! (Прол. пр., 1937, XI); Буяє хвилями рясними полів колгоспних океан (Тер.); Кожному хотілося., туди, де буяє, кипить море (Скляр.); Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким (Л. Укр,)]. бювйр, -ра бювар, бювбрний бюварный. бюджет, -ту бюджет [Бюджет Радянського Союзу — це бюджет миру (Літ. гав.% 1960, VIII)]; державний ~т государственный бюджет. бюджетний бюджетный [Верховна Рада Української РСР обирав бюджетну комісію (Конст. УРСР)]. бюлетень, -ня бюллетень. бюргер, -гера бюргер. бюретка хим., техн. бюретка. б юр б нескл, сущ. ср. р. бюрб [В управлінні відбулись партійні збори з виборами нового бюро (переклщ 8 Ажаева)]. бюрократ бюрократ [Ленін,., був нещадний до бюрократів, окозамилювачів, нехлюїв (Віогр. Леніна)]. бюрократизація бюрократизация. бюрократизм, -му бюрократизм [Я вовком би вигриз бюрократизм (перекл. а0 Маяков- ського)]. бюрократизувати, -зую, -з^єш бюрократизировать. бюрократичний бюрократический. бюрократично нар. бюрократически, бюрократія бюрократия. бюрократка бюрократка. бюст бюст [В Московському державному університеті, де вчився Віссаріон Григорович, встановлюються його бюст і меморіальна дошка (Київська*пр.$ 1948, VI)]. бюстгальтеру -тера бюсдг?льтер. бюстовий бюстовый. бязь, -зі текст, бязь. бязьовий текст, бязевый. в <® предл. см. у. лйба 1) обл. соблазн, искушение, обольщение [А самому як кортіли й любощі, й молодецькі ваби! (Баре.)]] 2) ьхотн. прим&нка. г&а-ббнк нар. карт., перен. ва-банк, «аббпь, -бця охотн. вабильщик [Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Сл. Гр.)]. ів&бпк охотн. вабик. вабило охотн. вабило. вйбити, -блю, -биш 1) (притягивать, вызывать влечение) перен. манить, влечь, тянуть [І приковують [гори] до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту (Коцюб.); До бойового товариства вабить дівчину, туди, де потрібна її поміч (Горд.)]'; ~ти до себе перен. манить (влечь, тянуть) к себе, при* влекіть к себе; (располагать) привлек кать, подкупать [Чорні очі вабили до себе (Шиян)]; в н ь 6 м у ~битъ д о с 6 б е щирість в нём привлекает (подкупает) искренность; 2) (заманивать, увлекать чем- нибудь) перен. прельщать, обольщать; привлекать [— Ні, не клич мене, весно, — казала я їй, — Не чаруй і не ваб надаремне (Л. Укр.)]; 3) охотн. вабить, манить. вибитися, -блюся, -бишея 1) (соблазняться
|