Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

4>уч
106
ваб
шумйха (суматбха)?; погов. откуда (из-за
чегб) сыр ббр загорелся?
Мучення * (от бутити) техн. бучение.
•бучения " (от бучити) техн. бучение.
бучильний техн. бучильный.
бучити, -чу, -чищ техн* бучить.
б учитися, -чуся, -чишся техн. бучиться.
'бучний, обл. бучливий пышный; (громкий,
неспокойный) шумный [Таких бучних
бенкетів давно не було (Риб.); Який
учорашній день був для неї тихий та радісний,
такий сьогодні бучливий та непривітний
(Мирн.)]\ш ~н6 свито пышное
празднество; ~нйй ^ с п і х шумный успех,
•бучність, -ності пышность.
-бучно нар. пышно; шумно [Як же бучно, як же
втішно Всім гулялось на весіллі (Л. Укр.)].
Ср» бучний.
•бучбк, -чкй 1) уменьш. от бук; 2) перен.
обл. п&лка [У нашому селі чабан убив
бучком вовка (Полт. у. —- Сл. Гр.)].
бушель, -шеля с.-х. бушель.
«бушлбт бушлат [Вихор розстебнув бушлат
і вийняв з спідньої кишені потерту книжку
{Куч,)\
бушмен бушмен.
бушмбнка бушменка.
бушмбнськпй бушменский.
бушприт мор. бушприт.
бушування бушев?ние,
бушув&ти, -шую, -шувш бушевать [Море
бушувало (Трипіл.); Бушувала війна на
цих дорогах (Коп.)\.
буяв, -нй буян.
буянити, -ню, -ниш буянить.
буяння пышный рост; процветание; изобилие;
обилие; бурление; бушев&ние; парение
[То був квітень, то було цвітіння,
Парування та буяння сил (Рил.); В буянні
стихії., ввижалось йому нове дивне видіння
(Ільч.)]; ~ня уяви полёт воображения
[Взагалі він дуже скидався на мисливця
чи рибалку — самим способом
висловлювання та безперечним нахилом до
нестримного буяння фантазії (Смол.)}» Ср. буяти.
буянство буянство.
Фу йти (буяю, буяєш) пышно расти; (успешно
развиваться) процветать; (иметь
что-нибудь в изобилии) изобиловать, уст. обйло-
^вать; (проявляться в полной силе) бить
ключбм, подз. яриться; (бурно^проявляться)
бурлить, (иногда) играть; (проявляться с
разрушительной силой) бушевать; (косить-
ел) парить [Серед дрібних квіток, що зорями
сіяють, Буяє соняшник (перекл.
Рильського); Так гарно було. Все ожило, все буяло —
тягнулося до сонця (Головко); Погляньте
на нашу Радянську Україну І Яке прекрасне
життя буяє в численних містах і селах!
(Прол. пр., 1937, XI); Буяє хвилями
рясними полів колгоспних океан (Тер.);
Кожному хотілося., туди, де буяє, кипить
море (Скляр.); Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким (Л. Укр,)].
бювйр, -ра бювар,
бювбрний бюварный.
бюджет, -ту бюджет [Бюджет Радянського
Союзу — це бюджет миру (Літ. гав.% 1960,
VIII)]; державний ~т
государственный бюджет.
бюджетний бюджетный [Верховна Рада
Української РСР обирав бюджетну комісію
(Конст. УРСР)].
бюлетень, -ня бюллетень.
бюргер, -гера бюргер.
бюретка хим., техн. бюретка.
б юр б нескл, сущ. ср. р. бюрб [В управлінні
відбулись партійні збори з виборами
нового бюро (переклщ 8 Ажаева)].
бюрократ бюрократ [Ленін,., був нещадний
до бюрократів, окозамилювачів, нехлюїв
(Віогр. Леніна)].
бюрократизація бюрократизация.
бюрократизм, -му бюрократизм [Я вовком би
вигриз бюрократизм (перекл. а0 Маяков-
ського)].
бюрократизувати, -зую, -з^єш
бюрократизировать.
бюрократичний бюрократический.
бюрократично нар. бюрократически,
бюрократія бюрократия.
бюрократка бюрократка.
бюст бюст [В Московському державному
університеті, де вчився Віссаріон
Григорович, встановлюються його бюст і
меморіальна дошка (Київська*пр.$ 1948, VI)].
бюстгальтеру -тера бюсдг?льтер.
бюстовий бюстовый.
бязь, -зі текст, бязь.
бязьовий текст, бязевый.
в
<® предл. см. у.
лйба 1) обл. соблазн, искушение, обольщение
[А самому як кортіли й любощі, й
молодецькі ваби! (Баре.)]] 2) ьхотн. прим&нка.
г&а-ббнк нар. карт., перен. ва-банк,
«аббпь, -бця охотн. вабильщик [Голуб-вабець
усіх чужих голубів переманює (Сл. Гр.)].
ів&бпк охотн. вабик.
вабило охотн. вабило.
вйбити, -блю, -биш 1) (притягивать,
вызывать влечение) перен. манить, влечь, тянуть
[І приковують [гори] до себе очі, і ваблять
у свою далечінь імлисту (Коцюб.); До
бойового товариства вабить дівчину, туди,
де потрібна її поміч (Горд.)]'; ~ти до себе
перен. манить (влечь, тянуть) к себе, при*
влекіть к себе; (располагать) привлек
кать, подкупать [Чорні очі вабили до
себе (Шиян)]; в н ь 6 м у ~битъ д о с 6 б е
щирість в нём привлекает (подкупает)
искренность; 2) (заманивать, увлекать чем-
нибудь) перен. прельщать, обольщать;
привлекать [— Ні, не клич мене, весно, —
казала я їй, — Не чаруй і не ваб
надаремне (Л. Укр.)]; 3) охотн. вабить, манить.
вибитися, -блюся, -бишея 1) (соблазняться

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)