вах 116 вдя од кожної складочки одежі так і несло ще І веселою, вахлакуватою бурсою (Вас.)]. І вахл&чка разг. вахлбчка, вахляр, -рй обл. веер [Червоний Стася підняла вахляр. Обвіялась (Рил.)]. в&хмістр, -ра воен. дорев. вахмистр. вахня ідеш, пйкша. збхта мор., перен. в&хта [Вихор стояв нічну вахту на есмінці «Гроза» (Куч.); На ста- хановську вахту стало понад 600 будівельників (Рад. Укр., 1947, XII)]. вахтер, -тера вахтер [Біля брами, на "Дверях прохідної, стояв вахтер (Смол.)]. І вахтовий мор., перен. 1) прил. вахтенный [З кутка в куток походжав вахтовий на чаль* І ник (Трубл.)]; 2) (род. вахтовбго) сущ. вахтенный, изаш, "ша, -ше ваш, валпа, валпе; <-^ша с п р а- в а разе. в&ше дело, дело хозяйское; я к ш а ~шу д ^ м к у? как по в&шему мнению? Н как вы думаете?, как вы полагаете? вйшгерд техн. валпгерд. вашець, -шеці (титул) уст. ваша милость, вашество. ! ВашІнгтбн Вашиягтбн. вб..., кроме слов, помещённых на букву в (вб...), надо смотреть на букву у (уб...); например: ! вбачбти, вббчити, вбгбти и т. д. надо смотреть: убачати, уббчити, убгбти и т. д. і вбйвка спец. вбйвка. вбирач, -ч? фаз. поглощбтель. вбирний физ< поглотительный. вв... надо смотреть на букву у (ув...); например: вважйти, ввбЗити и т д. надо смот~ реты уважити, увбзити и т. д. вг... надо смотреть на букву у (уг...); например: вгавати, вгйдувати, вгадати ^_ц т. д. надо смотреть: угавати, угадувати, ~~~ угадатвПГлГІГ^^ вд. *., кроме слов, помещённых на букву в (вд...), надо смотреть на букву у (уд...); например: вдавити, вдарити и т. д. надо смотреть: удавити, ударити и т. д. вдалий удачный; удавшийся; (удачливый, счастливый) ранг** задбчливый; (меткий, искусный) ловкий [Ніколи і ніде найважливіша справа пізнання своєї країни не розвивалася так швидко і в такій вдалій формі, як це відбувається у нас (перекл. а Горького)]* вдаліеть, -лості удалность; лбвкость. Ср. вдалий. вдало нар. удачнор* лбвко [Юнаки вдало пройшли крізь німецьку оборону (Скляр.)]. Ср. вдалий. вдача характер, нрав, натура; (манера поведения разе*—ещё) повадка [Не терпів Тихін ніякої образи й несправедливості* Гордої вдачі, кришталевої чистоти людина (Коп.)\ Правда, школа, товариство.* обтесали трохи його дику вдачу, але не змінили її (Фр.)\ Фігурою й вдачею він зовсім скидався на хлопчика (перекл. в Фадеева)]; в а ж к & ~ча тяжелый характер; люди в сильною ~чею люди с сильным характером, ^сильные характеры; не відповідав йогб ~чі не соответствует егб характеру, не в егб характере; вела г і д- н а ~ча неуживчивый характер; нести- л а ^ча неустановившийся (неустбйчивый, непостоянный) характер; с т і л а ~ча установившийся (устбйчивый, постоянный) характер; тверда ^ча твёрдый характер. вд&чка разе, характерец. вдих, -ху вдох [Тарас на своєму балконі займався фізкультурою. Він робив глибокі вдихи й видихи (Трубл.}]. вдихальний вдыхательный. вдих&ння вдыхание. вдихбтн (вдих&ю, вдихаєш); вдихнути, -н^, -нёш вдыхать, вдохнуть [Він вдихав у себе повітря швидкими ковтками, наче риба, яку вийняли з води (перекл. з Короленко); Бійці з полегшенням вдихнули свіжого морозяного повітря (Гонч.)]. вдихатися (вдих&юся, вдихнешся) вдыхаться. вдихнути см. вдихати^ вдйхуваний вдыхаемый. вдувальний спец. вдувательный, вдувальный, вдувнби. " вдування вдувание. вдув йти, -вйю, -вавш, вдунути, -ну, -нещ и вдути {вдую, вдуєш и вдмур вдмеш) вдувать, вдунуть, вдуть. вдуватися, -вйюся, -вієшся вдуваться. вдуматися см. вдумуватися. вдумливий вдумчивый [Вдумливі круглі очі стали зосередженими і втратили вже хлопчачу безжурність (Панч)]. вдумливість, -вості вдумчивость [Критичні статті і висловлювання тов.^ Крупської говорили про вдумливість і чуйність друга і товариша (Літ. еаз,9 1939, її)]. вдумливо нар. вдумчиво [Працюють у гуртку серйозно, вдумливо (Ком., 1939, І)]. вдумуватися,' -муюся, -мувшся, вдуматися, -маюся, -маєшся вдумываться, вдуматься і [Ми вдумувались пильно й гарячково в її чітке і точне кожне слово (Бажан); і Товариш Сталін назвав наші кадри золотим фондом партії і держави. Ми зобов'язані вдуматися в оціцку, яку дав вождь партії нашим кадрам (Ком., 1939, VI)]. вдунути, вдути см. вдувати. вдячливий редк. признательный [Він був людина вдячлива (перекл. з Гоголя)]. вдячливість, -вості редк. признательность. вдячний 1) благодарный, признательный [Ми, українські робітники і селяни, безмежно вдячні великому Сталіну за повсякденну турботу про нашу республіку (Рад. Укр., 1948, І)]; д ^ ж є вам ~ний весьм? (бчень) вам благодарен (признателен), пре* мнбго вам обязан; я буду вам д^у же ~аий, я к щ 6... я буду вам весьма* благо ' дйрен (признателен, обязан), бели...; вы меня весьмб обяжете, если...*; 2) (обещающий хорошие результаты) благодарный [Ленінські лозунги знаходили вдячний грунт у робітничих масах Росії (Біогр. Леніна)]. І вдйчпість, -ності благодарность, признательность [Несподівано тепла вдячність до І Ольги пробилась крізь гаму всіх його почувань (Донч.)]. І вдячно нар. признательно, с благодарностью
|