Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
виб 131 вйо соверш. — о часах) пробить; 7) (выстукивать) I бить, выбивать, выбить [Барабани вибивали (Рудч.)]; ~вати тропака и т. п. разг. выбивать (откалывать) трепака и т. л;, 8) (получать путём принуждения) выколачивать, выколотить; 9) (давать яркое выражение) перен. запечатлевать, запечатлеть; 10) текст, набивать, набить; (узоры—ещё) выбивать, выбить [[Полотно] виб'є — спідницю пошиє, юпку (Мирн.)]. вибиватися, -ваюся, -в&єшся, вибитися, -б'юся, -б'єшся 1) выбиваться, выбиться [З-під гостроверхої шапки вибивався во- оний чуб, припорошений снігом (Панч)]; ) страд, з. (несоверш.) выбиваться; выко- і лачиваться; вышибаться; выбиваться, колотиться, выколачиваться, проколачиваться; і переколачиваться; доколачиваться; выбива- I ться; травиться; вытаптываться; избиваться; выколачиваться; запечатлеваться; набиваться; выбиваться; ср. вибивати 1—4, 8—10; О зватися із сил выбиваться из сил; вбитися з г р 6 ш е й разг. издержаться, поиздержаться, обезденежеть. вибивка техн. выбивка. вибивний текст, набивнбй. вибирання 1) выбирание, выборка; извлечение; 2) выбирание, избирание; 3) выбирание, копка, копание; дёрганье, теребление; 4) сббры (в дорогу). Ср. вибирати 1—3, вибиратися 3. впбир&ти, -раю, -р&єш, вибрати, -беру, -береш 1) выбирать, выбрать; (материалы, цитаты и т. п. — ещё) извлекать, извлечь [Кукіль з пшениці вибирати (Ном.); А скільки в пас багатства і щастя золотого! Бери його рукою—не вибереш до дна (Тич.)]; г^рйти хліб, п и р о г и и т. п. (из печи) вынимать хлеб, пироги [От баба вибирає пиріжки та на стіл кладе, щоб прохололи (Іван.)]; '-*ти час выбирать, выбрать время, улучать, улучить время; 2) (выделять голосованием и т. п. что-, кого) выбирать, выбрать, избирать, избрать; 3) (картофель) с.-х. выбирать, выбрать, копать, выкапывать, выкопать; (лён, коноплю) дёргать, выдергать, теребить, вытеребить, оттеребить. вибиратися, -рйюся, -риєшся, вибратися, -беруся, -берешся 1) выбираться, выбраться [Я поспішив вибратись назад на горб (перекл. з Тургенева)]; 2) (с квартиры) выбираться, выбраться, съезжать, съехать; т 3) (готовиться к отправлению) собираться, т собраться (в дорогу); снаряжаться, снарядиться [Вибирається якось він до міста (Вовч.); Зрозумівши справ поважних суть, Посол негайно вибрався у путь (перекл. Бажана)]; 4) (взлезать куда) взбираться, взобраться [Ковпак вибрався на тачанку, закутався в шубу, підняв коміра (Верш.)]; 5) (выпадать) выбираться, выбраться, случаться, случиться [От іще і досі, як вибереться літом день гарячий, то я згадаю собі те прощання наше (Вовч.)]; 6) страд, з. \ (несоверш.) выбираться; извлекаться; выбираться, избираться; выбираться, копаться, выкапываться; дёргаться, теребиться; ср. вибирати 1—3. вибити см. вибивати. вибитися см. вибиватися. вибиття текст, набойка, набивка. вибичуватися, -чуюся, -чуєшся разг. выехать на гору, помогая лошадям, волам [Вибичувався з хурою на гору (Змиев, у. — Сл. Гр.)]. вибіг, -гу выбег. вибігати, -гаю, -гаєш 1) (бегом исходить) выбегать; (с прямым дополнением — ещё) избегать, обежать, обегать (что) [Наймичка вибігала увесь куток (Баре.)]; 2) (известное время) пробегать; 3) разг. добыть (бегая) [Із самого ранку товчусь, обід зварила, заполочі вибігала (Янов.)]. вибігати, -гйю, -гаєш, вибігти, -біжу, -біжиш 1) выбег&ть, выбежать [3 будинків вибігають дівчата і тільки мигтять червоним до сонця (Коцюб.); Соломія прожогом кинулася з хати й вибігла надвір \Вовч.)]; 2) (о жидкостях) бежать, сбежать [Що з горшка вибіжить, того не позбираєш (Ном.)]\ 3) (наверх) взбегать, взбежать, вибігатися, -гаюся, -гаєшся выбегаться. вибігти см. вибігйти. вибідувати, -дую, -дуєш пробёдствовать, про- бедовать [Вибідував тиждень (Сл. Гр.)]. вибій1 (род. вйббю) 1) выбоина [З'являлись і враз зникали глибокі темні вибої у стінах тунелю (Трубл.)]; 2) (на^ дороге) ухбб, выбоина, рытвина; обл. увал, колдобина [Якщо машина набере швидкість, вітер справді може перекинути її на вибої (Смол.)]. вибій 2, -бою горн, заббй. вибійка текст, выбойка, наббйка. вибійний м о л о т 6 к горн, отббйный молоток. вибійник 1) текст, наббйщик; 2) горн, забойщик [Голі руки вибійників виблискували в світлі ламп, ніби викувані з сталі (Рад. Укр., 1946, У)\. вибійниця текст, набойщица. вибійчаний текст, выбойчатый, наббйчатый [Сорочка на ньому чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін (Мирн.)]. вибілений 1) выбеленный; отбелённый [Чисто вибілена, затишна кімната і справді стала місцем, де у вільний час охоче збиралася молодь (Козач.)]; 2) вылуженный. Ср. вибілювати 1—2. вибілити см. вибілювати. вибілитися см. вибілюватися. вйбілка спец. выбелка, отбелка. вибілювання спец. выбелка, отбелка. вибілювати, -люю, -люєш и вибіляти^ -ляю, -ляєш, вибілити, -лю, -лиш 1) белить, выбелить; (спец. — обычно) отбеливать, отбелить [Хату пошпарувала і вибілила (Кроп.); I напряла, і виткала, і вибілила полотно (Чуб.)]; 2) (покрывать полудою) вылуживать, вылудить. вибілюватися, -лююся, -люєшся, вибілитися, -люся, -лишся 1) белиться, выбелиться; отбеливаться, отбелиться; 2) страд, з. (несоверш.) белиться; отбеливаться; вылуживаться. Ср. вибілювати 1—2. вибілити см. вибілювати. вибільний спец. отбельный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)