Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЙПЗ 150 виз ный; ср. визначити 1—3; 2) тгрил. определённый; уст, определительный; (установленный) урбчныи; н а ~ний (на п 6 в- нцй) строк, на определённый срок; у ~ний чаев назначенное время, в урбчное время; 3) мат* определённый. визначеність, -ності определённость [Хто давно бере участь у революційному^ русі, звикає до політичної боротьби напрямів, набуває визначеності поглядів сам.. (Ленін)]. визначення 1) определение; ~пя наперед предопределение; „ д ре двосхищёние; предначертание; 2) обозначение; .3) назначение. Ср, визначити 1—3; 4) мат. определение. визначити см. визначити. визначитися см. визначитися. визначний 1) выдающийся, замечательный; (заслуживающий особого внимания) приме^- зітельньщ^достішримечітбльншй; (важный, имеющий силу) значйтельдыД^вйдшДЙ ^П е- т р~е и, кж^&ьогодніЦш могли б ознайомитись^ визначними місцями Москви (Корн.)]\ г^яй людина выдающийся (замечательный; значительный, видный) человек [Справа насамперед у тому, що колгоспний рух висунув на керівні посади цілий ряд визначних і здібних жінок (Сталін)]; ^нб пам'ятка достопримечательный памятник, достопримечательность; з а й м & т и ~ні становище занимать выдающееся (видное, значительное) положение; 2) (доступный для определения) определимый. визначник определитель. визначність, -ності 1) примечательность; 2) определимость. Ср. визначний 1—2. визначуване 1) прил. см. визначуваний; 2) (род. визначуваного) сущ. определяемое. визначуваний определяемый. визначувати см. визначити. визначуватися см. визначитися. визолити см. виз блювати. визолитися см. виз блювати ся. визолотити см. визолбчувати. визолотитися см. визолбчуватися. визолбчування вызолачивание. визолбчувати, -чую, -чуєш, визолотити, -лочу, -лотиш вызолачивать, вызолотить [Якби в мене була золота * со лома, я б вас, каже, визолотив (Ном.)]. визолбчуватися, ^чуюся, -чуєшся, визолотитися, -лочуся, -лотишся вызолачиваться, вызолотиться. *~" визолювання выбучивание, выщелачивание. виз блювати, -люю, ~лювш, визолити, -лю, -лиш вызолить (соверш.), выбучивать, выбучить, выщелачивать, выщелочить. визблюватися, -лююся, -люешея, визолитися, -люся, -лишея вызолитьсч (соверш.), выбучиваться, выбучиться, выщелачиваться, выщелочиться. визоріти, -рів вызвездеть, вызвездеться. | визрівання вызревание; созревание; ~ня плодів вызревание плодов; <-^ня класових суперечностей созревание классовых противоречий. Ср. визрівати. визрівати, -ваю. -ваеш, визріти, -рію, -ріеш вызревать, вызреть; (перен. — обычно) созревать, созреть [Діалектика визріла в І боротьбі з метафізикою.. (Сталін)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)