Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ВПК 153 ВИК: википбтн, -паю, -паеш, википіти, -плю, -пиш выкипать, выкипеть, укипать, укипеть. викип'ятити, -п'ячу, -п'ятиш выкипятить. викип'ятитися, -п'ячуся, -п'ятишся выкипятиться. викисбндя выкисание. викисати, -саю. -саеш, викиснути, -ну, -неш выкисать, выкиснуть. викишкати, -каю, -кавш разг. прогнать [Оригінальні картини рідного краю одібрали од мене сумні думи і викишкали їх з моєї душі (Н.-Лев.)]. викінчений законченный, оконченный [Товариш Сталін., створив цільне і викінчене вчення про соціалістичну державу (Віогр. Сталіна)]. викінченість, -ності законченность. викінчити см. викінчувати. викінчитися см. викінчуватися. викінчувати, -чую, -чуєш, викінчити, -чу, -чиш заканчивать, закончить, оканчивать, окбнчить. викінчуватися, -чуюся, -чуєшся, викінчитися, -чуся, -чишся заканчиваться, закончиться, оканчиваться, окбнчиться. виклад, -ду изложение; воспроизведение [Панас Мирний виступав проти об'єктивістичного викладу історії (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]. Ср. викладати 2. викладання 1) выкладывание; (строит. — ещё) выкладка; укладка; 2) изложение; воспроизведение; 3) преподавание; чтение; мова ~ня язык преподавания; 4) кладка. Ср. викладати 1—3, 5. виклад йти, -даю, -даєш, викласти, -ладу, -падеш и (реже) виложити, шжу, -жиш 1) (что откуда; куда) выкладывать, выложить, обл. выкласть; (покрывать что чем — ещё) укладывать, обл. уложить, укласть [Високу могилу зеленим дерном викладали (дума); Трохи грайливо він виклав перед Вітою пакетики (перекл. а Федіна); Викопав при долині Глибоку криницю.. 1 виложив цямриною (Шевч.)]; 2) (только викладати, викласти: выражать словами) излагать, изложить; (перед чем-нибудь—ещё) предпосылать, предпослать (чему); (воссоздавать) воспроизводить, воспроизвести [Викласти ленінізм— це значить викласти те особливе і нове в працях Леніна, що вніс Ленін у загальну скарбницю марксизму і що природно зв'язане з його ім'ям (Сталін)]; ~сти жужмом перен. изложить комкая, скбмкать; 3) (только несоверш.—о курсе, лекциях) преподавать, читать; він~дае в університеті он преподаёт (читает) в университете; /--'Дати українську мову преподавать (в высшем учебном заведении — ещё читать) украинский язык; ~дати курсу к р а Ї н- ської мови читать курс украинского языка; 4) (только соверш.) уложить, положить; О хліб виложило дощём хлеб повалило дождём; 5) (кастрировать животных) класть, выложить. викладатися, -даюся, -даєшся 1) выкладываться; укладываться; 2) излагаться; предпосылаться; воспроизводиться; 3) преподаваться, читаться; 4) класться. Ср. викладати 1—3, 5. викладацький преподавательский. викладач, -чй преподаватель [Батько Анюти був викладачем (перекл. з Полевого)]. викладачка преподавательница [Мати [Валі] — викладачка іноземних мов (Риб.)]. викладення 1) выкладка; укладка; 2) изложение. Ср. викладати 1—2. виклади, -дів обл. уст. чтение лекций; лекции. викладка 1) выкладка; 2) мат. выкладка- [Грубський став говорити грунтовно, з викладками і розрахунками (перекл. а Ажаева)]. викладний обл. понятный, ясный. викладбва мбва язык преподавания. викладувати редк. см. виклад&ти. вйкладчаетий, вйкладчатий редк. отложной [Викладчатий комір [у сорочці], (Н.-Лев.)]. викласти см. викладати. виклеїти см. виклеювати. виклеїтися см. виклеюватися. вйклейка выклейка. виклеймити, -млю, -миш выклеймить. виклепати см. виклепувати. виклепатися см. виклепуватися. виклепування техн. выклёпывание, выклепка. виклепувати, -пую, -пувш, виклепати (ви* клепаю, в и клепаєш и виклеплю, виклеплеш) техн. выклёпывать, выклепать [Ави- ло виклепав косу (Головко)]* виклепуватися, -пуюся, -п у в шея, виклепатися* (вйклепаюся, вйклепавшея и виклеплюся, вйкіеплешся) техн. выклёпываться, виклепаться. виклеювання выклеивание, выклейка. виклеювати, -лёюю, -лёювш, виклеїти, -лею,, -леїш выклеивать, выклеить. виклеюватися, -лёююся, -лёюешея, виклеїтися, -леюся, -леїшся выклеиваться, выклеиться. виклик, -ку 1) вызов; (предложение явиться куда-нибудь — ещё) требование [Виклики після закінчення останнього акту були бурхливі й щедрі (перекл. з Федіна); Очі блиснула завзятим викликом (перекл. з Полевого)];. ^к на соціалістичне змаг&н- н я вызов на социалистическое соревнование; ~к на дуель уст. вызов на дубль; (в письменной форме — ещё) картель (уст.); н а ~к суду по вызову (по требованию) суд&; 2) крик, восклицание; разг. выклик [Виклик, вигук розкотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків (Вовч.)]. викликання вызывание; выкликание; требование; возбуждение; извлечение; исторжение. Ср. викликати 1. викликати1, -каю, -ківш и редк. викликувати, -кую, -куєш, викликати, -личу, -личеш вызывать, вызвать; (голосом разг. — ещё) выкликать, выкликать; (предлагать явиться куда-нибудь — ещё) требовать, потребовать, востребовать (уст.), затребовать; (перен.—ещё) порождать, породить; внуш&ть, внушить; поселять, поселить; навлекалъ, навлечь (на кого, на что); приводить, привести (во что); производить, произвести; возбуждать, возбудить; извлекать, извлечь^ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)