Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

ВПК
154
вив
уст. исторгать, истбргнуть [—Ану, виходь..
•да ти там? — викликав директор (Вас.)\
Вона мала успіх, П довго викликали (перекл.
¦е Фадеева); Яка-небудь шина., або чавунне
колесо викликали перед його очі картину
шумливого життя фабрики (Коцюб.); Як
чарівник, він [Пушкін] одночасно викликав
у пас і сміх і сльози, грався довільно нашими
почуттями (перекл. в Бєлінського); Тому-то
кожде появлення жандарма викликувало
правдивий переполох (Фр.)\ Шостого липня
Любку викликали до партизанського штабу
{перекл. а Фадеева); Постать сивоусого
Гордія Байди викликала здивування (Панч);
Ця новина., викличе багато всяких розмов
(Коцюб.)]; ~ти до с 6 б є підозрі н я вызывать, вызвать к себе (навлекать,
навлечь на себя) подозрение; <--ти у к6 го
здивування вызывать, вызвать у
когб изумление, приводить, привести кого
в изумление* ~ти на
соціалістичне змагання вызывать, вызвать на
социалистическое соревнование; ^ти н е-
порозуміння вызывать, вызвать
(порождать, породить) недоразумение; ^ти
підозріння вызывать, вызвать
(возбуждать, возбудить) подозрение ^ /^ти три-
в б г у вызывать, вызвать {поселять,
поселить) тревбгу; /^ти фурор вызывать,
у вызвать (производить, произвести) фурбр;
й о г б ~кали д о д 6 м у егб вызвали
(потребовали) домбй; суд «~кав с в і д-
» к і в суд вызвал (потребовал,
затребовал, вытребовал) свидетелей; ц е '—'Кало у
аьбго відразу зто вызвало у негб
отвращение, это внушило ему отвращение; О
*^ти сльбзи (у кбго) вызывать,
вызвать (уст. исторгать, истбргнуть) слёзы (у
когб); рагг. прошибить, прошибить слезу (у
когб); не ~кае найменшого
сумніву не вызывает ни малейшего сомнения* не
подлежит ни малейшему сомнению; ц е
~кае бажання відпочити это
вызывает желание отдохнуть, это
располагает к бтдыху; ц є галиче ускладнен-
н я это вызовет осложнения, это повлечёт
за соббй осложнения; ця роббта не
*^личе в е ли ких утруднень бта
раббта не вызовет больших затруднений,
эта раббта не представит больших затруд-
** нёний,
викликати » см. викликувати1.
викликатися, -ейюся, -каєшся вызываться;
выкликаться; требоваться; порождаться;
внушаться; поселиться; навлекаться;
возбуждаться; извлекаться; исторгаться. Ср.
викликатиЧ
викликувати1, -кую, -кувш и (реже) викликати,
-к&ю, -каеш, викликнути, -ну, -неш
выкликивать, выкликнуть; выкрикивать,
выкрикнуть; восклицать, воскликнуть [Треба
пісню голосно викликати (Квітка)],
викликувати * см. викликатиК
виклинюватися, -нююся, -нюєшся,
виклинитися, -нюся, -пишся геол. выклиниваться,
выклиниться.
викличний тел. вызывнбй.
виклопотання исходатайствование.
фиклопбтувати, -пбтую, -пбтуеш,
виклопотати, -почу, -почеш выхлопатывать,
выхлопотать, исходатайствовать (соверш.) ,
исхлопатывать, исхлопотать; (только соверш.:
получить по просьбе) канц. испросить.
виклопбтуватися, -пбтуюся, -пбтувшся
выхлопатываться, исхлопатываться.
виклювати см. внкльбвувати. г
виклюватися см. викльовуватися.
виклюнути, *ну, -неш выклюнуть.
виклюнутися, -нуся, -нешся выклюнуться.
виключання исключение; выключение;
исторжение. Ср. виключати.
виключати, -чаю, -чаєш, виключити, -чу,
-чиш (удалять, устранять кого, что
откуда) исключать, исключить; (реже разг.)
выключать, выключить; цст. рит*
исторгать, истбргнуть [..залізна дисципліна
не виключає, а передбачав критику і
боротьбу думок всередині партії (Сталін)} І в
університет таки платить нічим..
Виключать з університету С^есл.)].
виключитися, -чаюся, -чаєшся, виключитися,
-чуся, -чишсд 1) выключаться,
выключиться; 2) страд, з. (несоверш.) исключаться;
выключаться; исторгаться; ср. виключати.
виключаючи 1) деепр. исключая; (реже разг.)
выключая; 2) (в гначении предлога)
исключая, за исключением; (реже разг.)
выключая; н е <^чи не исключая; не выключая
[Всі зареготалися, не виключаючи й
самого професора, тільки Гриць здивований
оглянувся (Фр-)].
виключення исключение; выключение;
исторжение [Виключення з артілі може бути
зроблене тільки за ухвалою загальних
зборів членів артілі (Стат.' с.-г. орте.)].
Ср. виключити.
виключити см. виключити.
виключитися см. виключитися. '-
виключний исключительный; ~не право
исключительное пр?во.
виключність, -ності исключительность.
виключно нарч исключительно, единственно
[Законодавча влада СРСР здійснюється
виключно Верховною Радою СРСР (Конст.
СРСР)]; цим ми зобов'язані ~но
йому этим мы обязаны исключительно
(единственно) ему.
внкльбвувати, -льбвую, -льбвуеш, виклювати,
-люю, -дюбш выклёвывать, выклевать;
(съедать без остатка—ещё) исклёвывать,
исклевать [Ворон ворону ока не виклює (Ном.)),
викльбвуватися, -льбвуюся, -льбвуєшся,
виклюватися, -лююся, -любщся 1)
выклёвываться, выклеваться; 2) страд, е. (несоверш)
выклёвываться; исклёвываться; ср.
внкльбвувати.
виковзати, -заю, -заеш сделать скбльзким.
виковий бот. виковый.
в и ковка выковка; откбвка. Ср. викбвуватя.
викбвування выковка, выкбвывание; откбвка.
Ср. викбвувати.
виковувати, -кбвую, -кбвувш, викувати, -кую,
-кувш выкбвывать, выковать; (изготовлять
ковкой — ещё) откбвывать, отковать
[Любовно і уважно, терпляче і наполегливо
добирав і виковував Ленін керівні кадри
партії (Віогр. Леніна); ..буржуазія не тільки
викувала зброю, яка несе їй смерть; вона

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)