ВПК 154 вив уст. исторгать, истбргнуть [—Ану, виходь.. •да ти там? — викликав директор (Вас.)\ Вона мала успіх, П довго викликали (перекл. ¦е Фадеева); Яка-небудь шина., або чавунне колесо викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики (Коцюб.); Як чарівник, він [Пушкін] одночасно викликав у пас і сміх і сльози, грався довільно нашими почуттями (перекл. в Бєлінського); Тому-то кожде появлення жандарма викликувало правдивий переполох (Фр.)\ Шостого липня Любку викликали до партизанського штабу {перекл. а Фадеева); Постать сивоусого Гордія Байди викликала здивування (Панч); Ця новина., викличе багато всяких розмов (Коцюб.)]; ~ти до с 6 б є підозрі н я вызывать, вызвать к себе (навлекать, навлечь на себя) подозрение; <--ти у к6 го здивування вызывать, вызвать у когб изумление, приводить, привести кого в изумление* ~ти на соціалістичне змагання вызывать, вызвать на социалистическое соревнование; ^ти н е- порозуміння вызывать, вызвать (порождать, породить) недоразумение; ^ти підозріння вызывать, вызвать (возбуждать, возбудить) подозрение ^ /^ти три- в б г у вызывать, вызвать {поселять, поселить) тревбгу; /^ти фурор вызывать, у вызвать (производить, произвести) фурбр; й о г б ~кали д о д 6 м у егб вызвали (потребовали) домбй; суд «~кав с в і д- » к і в суд вызвал (потребовал, затребовал, вытребовал) свидетелей; ц е '—'Кало у аьбго відразу зто вызвало у негб отвращение, это внушило ему отвращение; О *^ти сльбзи (у кбго) вызывать, вызвать (уст. исторгать, истбргнуть) слёзы (у когб); рагг. прошибить, прошибить слезу (у когб); не ~кае найменшого сумніву не вызывает ни малейшего сомнения* не подлежит ни малейшему сомнению; ц е ~кае бажання відпочити это вызывает желание отдохнуть, это располагает к бтдыху; ц є галиче ускладнен- н я это вызовет осложнения, это повлечёт за соббй осложнения; ця роббта не *^личе в е ли ких утруднень бта раббта не вызовет больших затруднений, эта раббта не представит больших затруд- ** нёний, викликати » см. викликувати1. викликатися, -ейюся, -каєшся вызываться; выкликаться; требоваться; порождаться; внушаться; поселиться; навлекаться; возбуждаться; извлекаться; исторгаться. Ср. викликатиЧ викликувати1, -кую, -кувш и (реже) викликати, -к&ю, -каеш, викликнути, -ну, -неш выкликивать, выкликнуть; выкрикивать, выкрикнуть; восклицать, воскликнуть [Треба пісню голосно викликати (Квітка)], викликувати * см. викликатиК виклинюватися, -нююся, -нюєшся, виклинитися, -нюся, -пишся геол. выклиниваться, выклиниться. викличний тел. вызывнбй. виклопотання исходатайствование. фиклопбтувати, -пбтую, -пбтуеш, виклопотати, -почу, -почеш выхлопатывать, выхлопотать, исходатайствовать (соверш.) , исхлопатывать, исхлопотать; (только соверш.: получить по просьбе) канц. испросить. виклопбтуватися, -пбтуюся, -пбтувшся выхлопатываться, исхлопатываться. виклювати см. внкльбвувати. г виклюватися см. викльовуватися. виклюнути, *ну, -неш выклюнуть. виклюнутися, -нуся, -нешся выклюнуться. виключання исключение; выключение; исторжение. Ср. виключати. виключати, -чаю, -чаєш, виключити, -чу, -чиш (удалять, устранять кого, что откуда) исключать, исключить; (реже разг.) выключать, выключить; цст. рит* исторгать, истбргнуть [..залізна дисципліна не виключає, а передбачав критику і боротьбу думок всередині партії (Сталін)} І в університет таки платить нічим.. Виключать з університету С^есл.)]. виключитися, -чаюся, -чаєшся, виключитися, -чуся, -чишсд 1) выключаться, выключиться; 2) страд, з. (несоверш.) исключаться; выключаться; исторгаться; ср. виключати. виключаючи 1) деепр. исключая; (реже разг.) выключая; 2) (в гначении предлога) исключая, за исключением; (реже разг.) выключая; н е <^чи не исключая; не выключая [Всі зареготалися, не виключаючи й самого професора, тільки Гриць здивований оглянувся (Фр-)]. виключення исключение; выключение; исторжение [Виключення з артілі може бути зроблене тільки за ухвалою загальних зборів членів артілі (Стат.' с.-г. орте.)]. Ср. виключити. виключити см. виключити. виключитися см. виключитися. '- виключний исключительный; ~не право исключительное пр?во. виключність, -ності исключительность. виключно нарч исключительно, единственно [Законодавча влада СРСР здійснюється виключно Верховною Радою СРСР (Конст. СРСР)]; цим ми зобов'язані ~но йому этим мы обязаны исключительно (единственно) ему. внкльбвувати, -льбвую, -льбвуеш, виклювати, -люю, -дюбш выклёвывать, выклевать; (съедать без остатка—ещё) исклёвывать, исклевать [Ворон ворону ока не виклює (Ном.)), викльбвуватися, -льбвуюся, -льбвуєшся, виклюватися, -лююся, -любщся 1) выклёвываться, выклеваться; 2) страд, е. (несоверш) выклёвываться; исклёвываться; ср. внкльбвувати. виковзати, -заю, -заеш сделать скбльзким. виковий бот. виковый. в и ковка выковка; откбвка. Ср. викбвуватя. викбвування выковка, выкбвывание; откбвка. Ср. викбвувати. виковувати, -кбвую, -кбвувш, викувати, -кую, -кувш выкбвывать, выковать; (изготовлять ковкой — ещё) откбвывать, отковать [Любовно і уважно, терпляче і наполегливо добирав і виковував Ленін керівні кадри партії (Віогр. Леніна); ..буржуазія не тільки викувала зброю, яка несе їй смерть; вона
|