Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
впп 175 вин -неш выпрыгивать, выпрыгнуть, выскакивать, выскочить [Він метеором пролетів вулицю, виплигнув на галявину і опинився біля свого літака (Риб.)]. виплинути см. випливати. виплисти см. випливати. виплід, -лоду редк. создание, порождение, плод. випліскувати, -кую, -куєш, виплескати (виплескаю, виплескаєш и вйплещу, вйплещеш) и виплеснути, -ну, -неш (выливатьжидкость с размаха) выплёскивать, выплескать, выплеснуть; разг. выхлёстывать, выхлестнуть [Не випліскуй води по-дурному! (Баре.)]. випліскуватися, -куюся? -куєшся, виплескатися (виплескаюся, виплескаєшся и вйпле- щуся, вйплещешся) и виплеснутися, -нуся, -пешся выплёскиваться, выплескаться, выплеснуться; выхлёстываться, выхлестнуться Ср. випліскувати. виплітати, -літ&ю, -літаєш и редк. в ип літу вати, -літую, -літуєш, виплести, -лету, -летеш 1) выплетать, выплести; (крючком, спицами — ещё) вывязывать, вывязать; (освобождать, расплетая — еще) вывивать, вывить; (украшать, вплетая— ещё) уплетать, уплести [Вона виплітувала скатерть на стіл (Н.-Лев.)]; 2) (создавать) перен. сплетать, сплести [1 виплітали його думки в темній темряві страшну картину січі (Мирн.)]; 3) перен. разг. фам. выдумывать, выдумать, сочинять, сочинить, наплетать, наплести. виплітатися, -літаюся, -літйешся и редк. виплітуватися, -літуюся, -літуешся, виплестися, -летуся, -летешся 1) выплетаться, выплестись; 2) страд, з. (несоверш.) выплетаться; вывязываться; вывиваться; уплетаться; выдумываться, сочиняться; ср. виплітати 1, 3. виплітувати см. виплітати. виплітуватися см. виплітатися. вішлбджувати, -дякую, -джуеш, виплодити, -джу, -диш плодить, выводить, вывести, рождать, родить. виплбджуватися, -джуюся, -джуєшся, виплодитися, -джуся, -дишся плодиться, выводиться, вывестись, рождаться, родиться [Хороший птах: Хоч невеличкий, та горлатий. Ти, мабуть, виплодивсь не в наших сторонах (Гл.); Як у гніздечку, так у Максимовім сердечку виплодилась воля (Мирн.)]. виплодити см. вішлбджувати. виплодитися см. виплбджуватися. виплодок, -дка бран. отрбдье, порождение; уст. исчадие. виплутати см. виплутувати. виплутатися см. виплутуватися. виплутування выпутывание. виплутувати, -лутую, -лутуеш, виплутати, -лутаю, -лутаеш выпутывать, выпутать. виплутуватися, -лутуюся, -лутуешся, виплутатися, - л утаюся, -лутаешся выпутываться, выпутаться; (разделываться с чем — ещё) распутываться, распутаться [Навіть не ві- риться, що виплутались із такого пекла (Панч)]; статися з боргів выпутаться из долгов, распутаться с долгами. _ виплювати см. випльовувати. вйплкшдрувати, -рую, -руєш разг. уничтбжить; (сооружённое — ещё) разорить [А що він садка виплюндрував! (Лебед. у. — Сл. Гр.)]т виплюнути см. випльбвувати. випльбвуванпя выплёвывание. випльбвувати, -льбвую, -льбвувш, виплювати, -люю, -лювш и виплюнути, -ну, -неш выплёвывать, выплевать, выплюнуть [Гайворон бачив, як кулемет раптом здригнувся і швидко затремтів, випльовуючи вогонь (Собко)]. випльбвуватися, -льбвуюся, -льбвуешся выплёвываться. випнути см. випинйти. випнутий выпяченный; выпученный, выпялен- ный; оттопыренный, оттянутый; выдающийся* [Обличчя його, ще зовсім молоде, з ясними очима і випнутим, чисто виголеним підборіддям, було спокійним (Собко)', Рівний, як кілок, з випнутими золотими грудьми (Коцюб.)]. Ср. випинати, випинатися. випнутися см. випинатися. виповзання выползание. виповзати, -заю, -заеш, виповзти, -зу, -зепг выползать, выползти [На кригу виповзали моржі, нерпи (Трубл.); Танк виповз на до- Їюгу і на повній швидкості помчав далі Риб.)]. виповідати, -даю, -даєш, виповісти, -вім, -віси разг. і) высказывать, высказать [Хто* на серці мав чи радість, чи біду.., усе виповідав (Рил.); Він хотів говорити далі, говорити обурено і пристрасно, — виповісти їй свої думки (Смол.)]; 2) (в чём- нибудь) обл. отказывать, отказать (в чём) [А що, якби ви зараз, нині ще, всім виповіли помешкання? (Фр.)]. виповнення наполнение; заполнение; выполнение. Ср. випбвнювати 1. виповнити см. випбвнювати. виповнитися см. вппбвнюватися. випбвнювання наполнение; заполнение; выполнение. Ср. випбвнювати 1. випбвнювати, -нюю, -нюеш и виповняти, -няю, -няєш, виповнити, -ню, -ниш 1) наполнять, напблнить; (занимать целиком — егиё) заполнять, запблнить; спец. выполнять, выполнить [Тоді я раптом почув велику тишу. Вона виповняла ввесь двір, таїлась в деревах (Коцюб.); Гострий запах міцного тютюну виповнив кімнату (Риб.); Тепер тут яма.. — сю порожнечу що виповнити може? (Л. Укр.)]; 2) (делать, осуществлять) обл. исполнять, испблнить, выполнять, выполнить. виповнюватися, -нююся, -пюєшся и виповнятися, -няюся, -няешся, виповнитися, -пюся, -пишся 1) наполняться, напблнить- ся; заполняться, заполниться; выполняться выполниться [Майдан виповнявся й починав шуміти (Коцюб.)]; 2) исполниться, исполниться, выполняться, выполниться- Ср. випбвнювати 1—2; 3) (толстеть) разг. полнеть, пополнеть [Під матернім доглядом, піклуванням Орина скоро одійшла, одужала, виповнилася (Горд.)]; 4) (о до- стижении какого-нибудь возраста) обл. исполняться, исполниться [Сьогодні Юркові виповнилось п'ятнадцять років (Козач.)]. виповняти см. виповнювати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)