Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вил 174 впа взяв він такі страшні брошури (Коцюб.); [ А дай я випитаю в Юхимихи (Вас.)]; ~вати на м^ках уст. пытать. випитуватися, -пйтуюся, -пйтувшся редк. вьтытывать, выспрашивать [Р у фін (..немов сам себе випитуючись); Я ще не все сказав, не до кінця (л, Укр.)]. випихання выпихивание, выт&лкивание. випихати, -дихаю, -пихнеш, випхати, -пхаю, -пхаєш и випхнути,-ну, -неш рааг. выпихивать, выпихать, выпихнуть» выталкивать, вытолкать, вытолкнуть; (вытеснять откуда — ещё) выжимать, выжать, мног. новы- жать (фам.) [Сам же він клієнтів не шукав 1 навіть часто їх із дому випихав (пе- рекл. Рильського); Вона жартівливо обмазала його білою глиною ще й випхала за двері (Коцюб.); Челкаш дужим ударом стерна випхнув човен у смугу води між барками (перекл. в Горького)]. випихатися, -ппх&юся, -ппхавшся, випхатися, -пхаюся, -пхаєшся разг. 1) отправляться, отправиться [Куди ж їй з таким маленьким дитяточком у дорогу випихатися (Шиян)]; 2) страд, в. (несоверш.) выпихиваться, выталкиваться; выжиматься; ср, випихйти, випік&ння 1) выпек&ние, выпечка; 2) выжигание; <^ня о ч 6 й пер єн. укбры; 3) выжигание; нажиг&ние. Ср. випікати 1—3. внпік&ти, -каїо, -каеш, випекти, -печу, -печеш 1) (готовить хлеб и т. п.) выпекать, выпечь; (доводить до надлежащей степени готовности спец. — еще) упекать, упечь; 2) (уничтожать ч$м-нибудь горячим) выжигать, выжечь [Очі виймали, гарячим залізом випікали (Шевч.)]; гукати 6 ч і перен. колбть глаз&, укорйть; 3) (делать таки чем-нибудь раскалённым) выжиг&ть, выжечь; (на поверхности спец. — ещё)' нажигать, нажечь. випікатися, -каюся, -к&ешея. випектися, -печуся, -печешся 1) выпекаться, выпечься; упекаться, упечься; ср. випікати 1; 2) страд, э. (несоверш.) выпекаться; упекаться; выжигаться; выжигаться; нажнеться; ср. випікати ?—3* I випірнути, -ну, «неш вынырцуть [Випірнув з води (Харьк. у< — Сл. Гр.)]. вйпіт, -поту медь выпот. 4 -* випітний мед. выпотнбй. випічка выпечка, виплавати, -ваю, -вавш рааг. исплавать. виплавити сн. виплавляти.' виплавитися см. виплавлятися. виплавка выплавка; ~ка чавуну гыплавка чугуне. виплавляння вып л а вливание, выплавка. виплавляти, -ляю, -лявш, виплавити, -влю, -виш выплавлять, выплавить [Агітатор Брп- льов показує, де здобувають вугілля, де виплавляють сталь (Прол. пр.% 1938, V)]. виплавлятися, -ляюся, -ляешся, виплавитися, -влюся, -вищся выплавляться, выплавиться. виплавок, -вка мет. выплавок, виплакати емк виплакувати¦ виплакатися см. виплакуватися * виплакування выплакивание. І виплакувати, -кую, -куєш, виплакати, -лачу* -лачеш выплакивать, вьшлакать [Плачем лиха не виплачеш (Ном.)]; ~кати б ч і разг., поэз. выплакать глаза. виплакуватися, -куюся, -куєшся, виплакатися, -лачуся, -лачешея выплакиваться, выплакаться [Й виплакався ж я (Тич.)]. виплат, -ту выплата; н а ~т с уплатой по частям, в расербчку; разг. на выплату [Дурно не треба, можна на виплат (^Коцюб.)]. виплата выплата, уплата [Сварка зайшла із-за якихось виплат (Фр.)]; з ~тою частинами с уплатой по частям, в расербчку; разг. на выплату. виплатити см. виплачувати. виплачений выплаченный; уплаченный. Ср. виплачувати. виплачувати, -чтю, -чуєш, виплатити, -лачу, -латиш выплачивать, выплатить; (долг и т. п. — ещё) уплачивать, уплатить [Вони тільки й думають, як би їм гроші виплатили (Вовч.)]. виплачуватися, -чуюся, -чуєшся выплачиваться, уплачиваться. в йп л еканий взлелеянный, выпестованный; выращенный; выхоженный [Людина навчилася обробляти ізємлю, сіяти, садити і збирати врожай, виплеканий її власними руками (Вь'Василевська — переклад)]. Ср. виплекати. виплекати, ~каю, -каеш взлелеять, выпестовать; вырастить; разг. выходить [Наші великі вожді —* Ленін і Сталін заснували й виплекали більшовицьку партію (Рад. Укр., 1946, VIII)]. виплеск, -ку редк. всплеск [Він помітив, як здригнулось лице Варвари, мов спокійна вода од виплеску риби (Коцюб.)]. виплескати см. випліскувати. виплескатися см. випліскуватися. випліскувати, -кую, -куєш хлопать (усиленно), отхлбпывать. виплеснути см. випліскуватиг виплеснутися см. випліскуватися. виплести см. виплітати. виплестися см. виплітатися. виплив, -ву истбк [Від скал, що затіснювали виплив потоку з тухольської долини, лежали вже довгі тіні (Фр.)]. випливбння выплывание; всплывание. Ср. випливати 1. виплив йти, -в&ю, -в&бш, виплисти, -ливу, -ливеш и випливти, редк. виплинути, -ну, -неш 1) выплывать, выплыть; (на что — ещё) всплывать, всплыть [Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (ПІевч.); Пригрів сонце, заблищить вода, День випливе іа< оксамиту ночі (Рил.); «Той, що греблі рве»: Виплинь же, мила И (Л. Укр.)]\\ 2) (только несоверш.: быть следствием) перен. вытекать, следовать [3 самої природи партії Леніна—Сталіна, з її революційного, руху випливає непримиренність до всіх і всіляких недоліків (Рад. Укр.ч 1941, XII)]; з цього ~ваз из бтого вытекает (следует, явствует). виплигати, -гаю, -газш выпрыгать. виплигнути см. виплигувати. виплигування выпрыгивание, выскакивание. виплигувати, -гую, -гувш,і виплигнути, -н}, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)