Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сип 173 пи а випечений 1) выпеченный; упечённый; 2) выжженный; 3) выжженный; нажжённый [Вона описувала усі подробиці.., малювала картину так, наче вона випечена була у неї на червоних повіках, що закривали очі {Коцюб.)]. Ср. випікати 1—3. випещений 1) прич. выпестованный, взлелёян- , ный; выращенный, выхоленный; выхоженный; ср. випестити; 2) прил. выхоленный, холеный [Він ставав на думці синьооким, випещеним юнаком з рум'янцем на всю щоку (перекл. з Горбатова)]. випивати, -вйю, -ваєш, випити, -п'ю, -п'єш 1) выпивать, выпить, уст. испивать, испить; (только соверги. — при радушном обращении уст. — ещё) выкушать [Воно [полум'я]., золотом розсипалось по плавнях, жерло очерет, випивало воду (Коцюб.)]', <—'Пити д о дна выпить до дна, осушить до дна; ~пити за кого (уст. до кого; разг. выпить за кого, за чьё здоровье [Забув, що хазяїн повинен перший випити до гостя (Н.-Лев.)]; ^пити [за] одним духом, ~пити душком выпить залпом [Опустився на лаву і душком випив пиво (Коцюб.)]; ~вати 6 ч і дЗольк. выклёвывать глазб [Яструби з орлами випивали очі (О., 1862,1 —Сл.Гр.)]; ~пити повну (не малу) перен. испить чашу, изведать мнбго горя [Випила, видно, не малу, добра душа, на своему віку (Мирн.)]\ ~пити чашу перен. испить чалпу [За роки чорної контрреволюції найгіркішу чашу довелося випити робітничому класові (Сталін)]] 2) (только соверш.: кончить пить) выпить, отпить; уст. откушать; 3) (только несоверш.: иметь склонность к выпивке) выпивать; разг. зашибать; (пьянствовать) покучивать; 4) (о насекомых) поедать, поесть [Жук хліб випиває (Константино- град. у. — Сл. Г р.)]. випиватися, -вйюся, -вйешся 1) выпиваться; испиваться; 2) поедаться. Ср. випивати *• 4- випив&чка фам. выпивка, попойка [Асистент розказував скрізь., за ті бучні бенкети й випивачки (Н.-Лев.)]. випивка выпивка; (попойка гиутл. — ещё) возлияние. «йпилка спец. выпилка, выпиловка. випилювання выпиливание; спец. выпилка, выпиловка. випилювати, -люю, -люєш, випиляти, -ляю, -лябш выпиливать, выпилить. випилюватися, -лююся, -люешся выпиливаться. випиляти см випилювати. вйпин, -ну разг. выпучина. випинання выпячивание; выпучивание, выпяливание; оттопыривание, оттягивание. Ср. випинати. випинати, -наю, -навш, випнути и (реже) вип'ясти, -пну, -пнеш выпячивать, выпятить, разг. выпучивать, выпучить, выпяливать, выпялить; (губы разг. — обычно) оттопыривать, оттопырить, оттягивать, оттянуть [Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (Коцюб.)\ Гвоздьов гордо випнув груди, високо підніс голову і., дивився на редактора (перекл. з Горького); Вип'яв очі — неначе ті баньки (Ном.)]. випинатися, -н&юся, -нйбшся, випнутися и (реже) вип'ястися, -пнуся, -пнешся выпячиваться, выпятиться; выпучиваться, выпучиться, выпяливаться, выпялиться; оттопыриваться, оттопыриться, оттягиваться, оттянуться; (выступать) выдаваться, выдаться; (вверх— ещё) подыматься, подняться [Окопи тягнулись до високої сосни, що гордо випиналась на горбку (Скляр.); Верхня губа його, по-дитячому випнувшись, тремтіла (Ільч.)]. Ср. випинати. випирання1 выпирание. Ср. випирйти *. випирання2 выстирывание, вымывание, мытьё. Ср. випирати 2. випирати \ -рйю, -р&еш, вйперти, -пру, -преш (вытеснять, удалять силой) разг. выпирать, выпереть [Глянула тими очима, мов випирала мене за поріг (Вас); Прити- ківну випер у місто служити (Мирн.)]. випирати % -раю, -раєш, випрати, -перу, -переш (о белье и т. п.) стирать, выстирать, вымывать, вымыть; разг. простирывать, простирать [Нікому хустя випрати, головоньку змити (Коцюб.)]. випирйтисях, -рйюся, -р&ешся, випертися, -пруся, -прешся выпираться, выпереться. Ср. випирати 1. випирйтися2, -рйюся, -р&вшся, випратися, -перуся, -перешся 1) стираться, выстираться, вымываться, вымыться; 2) страд, з. (несоверш.) вымываться, стираться; простирываться; ср. випирати а. вйпис, -су выпись. виписати см. виписувати. виписатися см. виписуватися. виписка 1) выписка; (из книги, статьи — ещё) выдержка, извлечение [Володимир Ілліч з захопленням вивчає величезну кількість матеріалів, робить безліч виписок (Біогр. Леніна)]; 2) расписывание. Ср. виписувати 1—2. виписний вьшиснбй. виписування выписывание, выписка. виписувати, -сую, -сувш, виписати, -питу, -пишеш 1) выписывать, выписать [Виписувать [газети] і сам став я потім (Тесл.); 2 грудня його виписали з клініки цілком здоровим (Прол. пр., 1937, XII)]; 2) (покрывать узором) редк. расписывать, расписать [Місяць виписав уже на ній [на стіні] нове вікно (Вас.)]. виписуватися, -суюся, -суешся, виписатися, -пишуся, -пишешся 1) выписываться, выписаться [Адже ти не виписувався із запорожців? (Шевч.)]; 2\ страд, а. (несоверш.) выписываться; расписываться; ср. виписувати 1—2. вйпит, -ту разг. расспрбс, допрбс, выведывание. випитати см. випитувати. випити см. випив йти. випитування выпытывание, выспрашивание; ~ия на муках уст. пытка. випитувати, -питую, -пйтуеш, випитати, -питаю, -питаєш выпытывать, выпытать, выспрашивать, выспросить [Непрохані гості грізно випитували Макара Івановича, звідки |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)