Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вис 187 вис висвітити2, -свічу, -світиш (стать ясным) проясниться; разг. прояснеть, проясниться [Сонце, вибившися з-за хмар, що більш тижня держали його в неволі, перед заходом висвітило (Мирн.)]. висвітитися см. висвічуватися 2. висвітлений освещенный; выясненный. Ср. висвітлювати. висвітлення освещение; выяснение. Ср. висвітлювати. висвітлити см. висвітлювати. висвітлитися см. висвітлюватися. висвітлювання освещение; выяснение. Ср. висвітлювати. висвітлювати, -люю, -люєш, висвітлити, -лю, -лиш освещать, осветить; (делать известным, понятным) выяснять, выяснить [У своїх статтях «Правда» висвітлювала завдання робітничого руху з послідовної більшовицької точки зору (Іст. ВКП(б))]. висвітлюватися, -лююся, -люешся, висвітлитися, -люся, -лишся 1) (становиться известным, понятным) выясняться, выясниться; 2) страд, з. (несоверш.) освещаться; выясняться; ср. висвітлювати. висвічувати1, -чую, -чуєш усилит, светить (ярко) [[Місяць] ..висвічував на все небо Мирн.)]. висвічувати 2, -чую, -чуєш, висвітити, -свічу, -світиш карт, вскрывать, вскрыть. висвічуватися х, -чуюся, -чуєшся усилит, светиться, сверкать. висвічуватися 2, -чуюся, -чуєшся, висвітитися, -свічуся, -світишся карт, вскрываться, вскрыться. висвятити см. висвячувати. висвятитися см. висвйчуватися. висвячений церк., ирон. посвященный. висвячення церк., ирон. посвящение. висвячування церк., ирон. посвящение. висвячувати, -чую, -чуєш, висвятити, -свячу, -святиш церк., ирон. посвящать, посвятить. висвйчуватися, -чуюся, -чуєшся, висвятитися, -свячуся, -святишся церк., ирон. посвящаться, посвятиться. виселенець, -нця выселенец. виселенка выселенка. виселення выселение. виселити см. виселити. виселитися см. виселитися. виселок, -сілка выселок [За висілком під самою горою на висячім мосту виднілись вагонетки (Гонч.)]. виселити, -лйю, -лйєш, виселити, -лю, -лиш выселять, выселить; ирон. выдворять, выдворить. виселитися, -лйюся, -лйєшся, виселитися, -люся, -лишся 1) выселяться, выселиться; 2) страд, з. (несоверш.) выселяться; выдворяться; ср. виселйти. висиджування 1) высиживание, высидка; 2) высиживание, высидка. Ср. висиджувати 1—2. висиджувати, -джую, -джуєш, висидіти, аджу, -диш 1) (просиживать) высиживать, высидеть [Молодий лікар і дружина., висиджували так до пізньої ночі (Ле)\ Хто, як не він,., вісім місяців висидів у в'язниці? {Коцюб.)]; 2) (о птицах) высиживать, вы- I сидеть [Яєчка крадькома я другим підкладала,— Нехай висиджують дурнії (Гл.)]\ 3) перен. высиживать, высидеть [Сиділи три дні, та й висиділи злидні (Ном.)]. висиджуватися, -джуюся, -джуєшся, висидітися, -сиджуся, -сидишся 1) высиживаться, выспдеться; 2) страд, з. (несоверш.) высиживаться; ср. висиджувати 2. вйсидка разг. Еысидка [Бржозовському здалося з нудьги, що й його посадили в тюрму на висидку (Н.-Лев.)]. висилання высылка; удаление. Ср. висилити. висилити, -лйю, -лаєш, вислати (вишлю, вишлеш) высылать, выслать; (кого откуда — ещё) удалять, удалить. висилитися, -лйюся, -лйєшся высылаться. ВИСИЛИТИ СМ. ВИСИЛИТИ. ВИСИЛИТИСЯ СМ. ВИСИЛИТИСЯ. висилка высылка. висилити, -лйю, -лйєш, висилити, -лю, -лиш редк. обессиливать, обессилить; изнурять, изнурить. висилитися, -лйюся, -лйєшся, висилитися, -люся, -лишся редк. 1) выбиваться из сил, выбиться из сил; изнуряться, изнуриться, обессилеть; 2) страд, з. (несоверш.) обессиливаться; изнуряться. висинити см. висинювати. І висинитися см. висинюватися. [ висинювати, -нюю, -нюєш, висинити, -ню, -ниш синить, еысинить [На обличчі плямами лежав порох, застиг в куточках рота і навіть густо висинив вії (Риб.)). висинюватися, -нююся, -нюєшся, висинитися, -нюся, -нишся синиться, высиниться. висип, -ну 1) мед. сыпь, высыпь; 2) обл. насыпь. висипання 1) высыпание, высыпка; осыпание; ср. висипати І, висипатися І; 2) высыпание; ср. висипйти 2. висип йти, -паю, -пйєш, висипати, -плю, -плеш 1) высыпать, высыпать [Висипала огірки з пелени на землю (Головко)]', 2) (без дополнения — о сыпи и т. п.) высыпать, высыпать; 3) (появляться во множестве) перен. высыпать, высыпать [3 хат висипали люди (Коцюб.); У темному небі висипали зорі (Вас.)]', 4) (холм, курган и т. п.) насыпать, насыпать [Умираючи, казав., його поховати гарно, висипати високу могилу (Вовч.)]\ 5) (жидкую пищу) выливать, вылить; 6) (покрывать что чем) усыпать^- усыпать. висипатися, -пйюся, -пйєшся, висипатися, -плюся, -плешся 1) высыпйться, высыпаться; (о зерне на корню — ещё) осыпаться, осыпаться; з рослини ~палося н а- с і н н я из растения высыпались (осыпались) семена, растение высеменилось; 2) (появляться— об усах, бороде и т. п.) редк. показываться, показаться [І кучері аж по плече, І висипався чорний ус (Шевч.)]\ 3) страд, з. (несоверш.) высыпаться; насыпаться; выливаться; усыпаться; ср. висипйти 1, 4—6. висипка 1) высыпка; 2) мед. сыпь, высыпь. висиплйтп, -лйю, -лйєш, виспати, -плю, -пиш разг. 1) усилит, спать, проспать [Виспав усю ніч (Константиногр. у.—Сл. Г р.)]; 2) (толъ- I ко соверш.) редк. выспать, добыть спаньём. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)