Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
чшр 186 вис а. (несоверш.) выряжаться, разряжаться, разодеваться; снаряжаться, собираться; отправляться; выпроваживаться. Ср. вира* джати 1—2, 4. виряджений разг. 1) выряженный, разряженный, разодетый; ~ний як па весілля выряженный (разряженный, разодетый) как на свадьбу, разодетый в пух и прах; 2) снаряжённый, сббранный; отправленный; 3) вы- проваженный. Ср. виряджати 1—2, 4, вирядження снаряжение; отправление, Ср. виряджати 2с вирядити см. виряджати, вирядитися см. виряджатися, зирятбвувати, -рятбвую, -рятовуеш, вирятувати, -рятую, -рятуєш спасать, спасти; (от кого^ от чего—ещё) избавлять, избавить; (выводить из затруднительного положения) выручать, выручить [Не одного убогого чоловіка вирятував з біди (Вовч.)]. деирятбвуватися, »рят6вуюся, -рятбвувшся, вйратуватиса, -рятуюся, -рятуєшся спасаться, спастись; избавляться, избавиться. Ср. вирятовувати, вирятування спасение; выручка; избавление. }Ср. вирнтбвувати. вирятувати см. вирятбвувати, з и рятуватися см. вирятовуватися, .вирячений разг, выпученный, вытаращенный [Велцкі, сірі очі страшно і насмішкувато вирячені (перекл. з Горького)], вирячити см. вирячувати, вирячитися см. вирячуватися, .вирячкуватий 1) пучеглазый; 2) (о глазах) выпученный [Над ворітьми блиснули вирячкуваті неласкаві сірі очі (Н.-Лев.)], .вирячкуватість, -тості мед. пучеглазие. вирячування пучение (глаз). .вирячувати, -чую, -чуега^ вирячити, -чу, •чиш разг. пучить, выпучивать, выпучить, таращить, вытаращить; ~чити 6 ч і выпучить (выкатить, вытаращить) глаза [Лобода здивовано вирячив очі і кинувся до своїх прибічників (Ле); Настуся вирячила на Филіна перелякані очі (Н.-Лев.)]. івирячуватися, -чуюся, -чуєшся, вирячитися, -чуся, -чишся разг. выпучиваться, выпучиться (только о глазах); таращиться, вытаращиться [Очі Васюти вирячились, наче побачив він щось жахливе (Шовк.)]. вис, -су спорт, вис. ^висаджений 1) высаженный; 2) высаженный; 3) высаженный; 4) обсаженный; усаженный; 5) посаженный. Ср. висаджувати 1—2,4—6; 6); ~нийу повітря взбрванный [Бага- то будинків висаджено в повітря, спалено (Рад. Укр., 1946, III)]. дшсадження 1) высадка, высаживание; 2) высадка, высаживание; 3); ^ня в повіт- р я взрыв. Ср. висиджувати 1—3. висиджування 1) высадка, высаживание; 2) высадка, высаживание; 3); ~ня в повітря взрывание. Ср. висиджувати 1—3. .висаджувати, -джую, -джувш, висадити, -джу, -диш 1) (когоу что) высаживать, высадить [Приставши, висадив [Харон—Енея і Си- *віллу] на землю (Котл.)]; 2) (о растениях) высаживать, высадить; 3); '^ти в п о- л .вітря взрывать, рвать, взорвать [Німці висадили станцію в повітря, а генератор просто вкрали (Скляр.)]; 4) (выламывать) разг. высаживать, высадить [А вчора: вночі, хтось висадив вікно в Кожушного (Головко)]; 5) (что чем) обл% обсаживать, обсадить (кругом), усаживать, усадить; 6) (под- нимать на что-нибудь) разг. сажать, посадить [Висадив її на дерево (Чу0.)]. висаджуватися, -джуюся, -джуешся, висадитися, -джуся, -дишся І) высаживаться, высадиться [Над літаками тріпотіли червоні прапорці. То висаджувався повітряний десант (Трубл.)]; 2) страд* а, (несоверш.) высаживаться; высаживаться; взрываться, рваться; высаживаться; обсаживаться; усаживаться; сажаться; ср. висиджувати І—б. висадити см. висиджувати. * висадитися см. висиджуватися, висадка высадка [Повзли розвідники,,, ви* шукували найвигідніші причали для майбутньої висадки десантних груц (Гонч.)]. висадок, -дка сея*- высадок* к висадочний с.-х., мор» высадочный. висалити 'см. висалювати. висалитися см. висалюватися» висалювання разг. высаливание. висалювати, -люю, -люеш, висалити, -лю, •-лиш разг. высаливать, селить, * высалить, висалюватися, -лююся, -лювшся, висалитися, -люся, -лишся разг. высаливаться, селиться, высалиться, висапати см. висапувати, у. висапатися, -паюся, -паешся отдышаться, перевести дух, перевести дых&ние [Тут пана гайдуки спіймали, Він висапавсь і — засміявсь (Фр.)]. висапувати, -пую, -пувш, висапати, -паю, -па- еш выпалывать (сапкой), выполоть (сапкой). висватувати, -свитую, - свату еш, висватати, '¦сватаю, -сватаєш 1) уст. выхватывать, высватать, светать, сосватать; 2) (только соверш.) перен, разг. сосватать^ висвердлити см% висвердлювати. висвердлитися см. висвердлюватися, висвердлювання высверливание, вы бурав ли- вание, висвердлювати, -люю, -люеш, висвердлити, -лю, -лиш высверливать, высверлить? выбуравливать, выбуравить. висвердлюватися, -лююся, -люєшся, висвердлитися, -люся, -лишся 1) высверливаться, высверлиться; 2) страд, е. (несоверш.) высверливаться, выбуравливаться. висвиснути, -ну, -неш разг. свиснуть [А і сів на коня та і висвиснув (Я. п. -~ Сл. Гр.)], висвист, -ту разг. высвист^ свист [Повітря було повне тисячами всякого пташиного висвисту (перекл. в Гоголя)]. висвистування высвистывание. висвистувати, -стую, -стуеш, висвистати, -свищу, -свистиш и висвистіти і) (без дополнения, только несоверш.) высвистывать, ш свистеть, насвистывать [Назустріч, висви- * стуючи, наближалась чиясь постать (Донч.)]; 2) (кого, что) высвистывать, высвистать, высвистеть; 3) (только несоверш, —что) высвистывать, насвистывать [Гнат став під вікном і почав висвистувати пісню (Коцюб.)]. висвітити х см. висвічувати К |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)