Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вис 189 вис тиса, -люся, -лишся выскабливаться, выскоблиться. висковзати, -заю, -з&бш, висковзнути, -ну, -неш выскальзывать, выскользнуть. вискбвйй височный. вйскокнути см. вискакувати. вискоком нар. скбком, вприпрыжку; разг. вприскочку. вискотня разг. визготня. вискочень, -чия выскочка. вискочити см. вискакувати. вискочка (м. и ж.<?р.) выскочка; прен. уст. слёток [Хай не перебиває вчительку, вискочка І (Горд.)]. вискребки см. вискрібки. вискрипувати, -пую, -пуєш скрипеть, поскрипывать [Скриплять, вискрипують, вилискують столи (Бажан)]. вискрібання выскребание; выскабливание. вискріб йти, -баю, -баєш, вискребти, -бу, -беш выскребать, выскрести; выскабливать, выскоблить. вискрібки, -ків выскребки, оскрёбки, поскрёбки. вискубати см. вискубувати. вискубуванпя выщипывание. вискубувати, -бую, -буеш, вискубати, -баю, -бавш и вискубти, -бу, -беш (волосы, перья, траву и т. п.) выщипывать, выщипать [Нема паші: вискубує бідний товар кожну травинку з землею (С л. Г р.)]. виславляння прославление. виславляти, -лйю, -лаєш славить, прославлять. вислана 1) прич. см. висланий1 1; 2) (род. висланої) сущ. высланная. висланець, -нця 1) высланный; 2) редк. посланец [Двадцятьма дорогами з Борислава спішили робітницькі висланці по селах і містечках, розносячи вість про нову війну (Фр.)]. висланий1 1) прич. высланный; удалённый; ср. висилити; 2) (род. висланого) сущ. высланный. висланий 2 прич. редк. выстланный, устланный. Ср. вистилати. вислання удаление. Ср. висилати. вислати г см. висилити. вислати * см. вистилати. вислизати, -заю, -з&єш, вислизнути, -ну, -неш выскальзывать, выскользать, выскользнуть; (уйти, убежать разг. — ещё) вышмыгнуть; (перен. — ещё) ускальзывать, ускользать, ускользнуть; (выходить из затруднительного положения) увёртываться, увернуться [Метелик бачив, як з тремтячих пальців вислизає маленький костяний ґудзичок, не попа даючи в петельку (Шиян); Червонів, як дитина, і дивився, як би непомітно вислизнути (Козач.)]. вйслизнутися, -нуся, -нешся редк, выскользнуть [Сопілка вислизнулась з рук (Коцюб.)]. вйслий обл. висячий. вислів, -лову выражение (словесное); (суждение, выраженное в немногих ярких словах) изречение [Значення петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу» полягало в тому, що він, за висловом Леніна, являв собою перший серйозний зародок революційної партії, яка спирається на робітничий рух (Іст. ВЕП(б)); Під заголовком газети [«Искра»] був вислів (епіграф): «Из искры возгорится пламя» (Іст. ВКП(б))]\ н е перебирати вловів не стесняться в выражениях; пробачте за ^в извините (простите) за выражение. висліджування выслеживание [Ще з дитинства розвинена здатність до висліджування наче визначила йому місце розвідника на війні (Верш.)]. висліджувати, -джую, -джуєш, вислідити, -джу, -диш выслеживать, выследить [Вони з Тарасом вислідили колону танків, а завтра, може, вислідять аеродром (Панч)]. висліджуватися, -джуюся, -джуєшся выслеживаться. вислідити см. висліджувати. висліпати, -паю, -паєш разг. 1) (о людях со слабым зрением) увидеть, заметить, углядеть; 2) (работая впотьмах) выкорпеть. висловити см. висловлювати. висловитися см. висловлюватися. висловлений прич. высказанный, выраженный (словами); изъявленный; облечённый в слова (словами). Ср. висловлювати. висловлення 1) (действие) высказывание, выражение (словами); изъявление; облечение в слова (словами); гучні ~ня захоплення шумные выражения (изъявления) восторга; ср. висловлювати; 2) (высказанная мысль) высказывание. висловлювання 1) (действие) высказывание, выражение (словами); изъявление; облечение в слова (словами); ср. висловлювати; 2) (высказанная мысль) высказывание. висловлювати, -люю, -люеш, висловити, -влю, -виш высказывать, высказать, выражать (словами), выразить (словами); (согласие, желание и т. п.) изъявлять, изъявить; (передавать словами) облекать в слова (словами), облечь в слова (словами) [Федір висловив йому все, що думав (перекл. з Фурманова); Що він для мене, — висловить несила (Л. Укр.)]\ ~вити бажання выразить (высказать, изъявить) желание; ~ви- ти догану выразить порицание; ~витп осуд высказать неодобрение; ^витн свою пошану выразить своё почтение; уст. засвидетельствовать своё почтение; /—вити співчуття выразить сочувствие; разг. посочувствовать. висловлюватися, -лююся, -люешся, висловитися, -влюся, -вишся 1) высказываться, высказаться [Дозвольте ж і мені один раз висловитися (Ле)]\ ^витися за кого высказаться за кого, высказаться в пользу кого; 2) (о характере, манере высказывания) выражаться, выразиться, изъясняться, изъясниться [Висловлювався він надзвичайно вишукано й видимо хизувався своїми манерами (перекл. з Тургенева)]; 3) страд, з. (несоверш.) высказываться, выражаться; изъявляться; облекаться в слова (словами); ср. висловлювати. вислозадий вислозадый. вислуга выслуга [Уряд Радянського Союзу прийняв спеціальні постанови про наго- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)