Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вис 190 виа родження вчителів орденами й медалями за вислугу років та бездоганну роботу (Звіт ЦК КП(б)У XVI а.У]. вислужити см. вислужувати. вислужитися см. вислужуватися. вислужування выслуживание. вислужувати, -жую, -жуєш, вислужити, -жу, -жнш выслеживать, выслужить [—Заслужиш собі ласку, вислужиш заплату, — каже мати (Вовч.)]. вислужуватися, -жуюся, -жуєшся, вислужитися, -жуся, -жипіся выслуживаться, выслужиться. вислухати см. вислух&ги и вислухувати. вислухати, -лухаю, -лухбеш (редк.), вислухати,- -лухаю, -лухавш выслушивать, выслушать; (до конца — ещё) прослушивать, прослушать [До його [поета] малої хати Раз у раз хо~ дила молодь Пісні-слова вислухати (Л. Укр.); Мовчки вислухали посли умови перемир'я (Риб.); Він пильно оглянув усіх чотирьох. Вислухав їхні серця (Трубл.)]. вислухатися, -лухйюся, -лухйешся выслушиваться; прослушиваться. Ср. вислухати. вислухбвувати см. вислухувати. вислухбвуватися см. вислухуватися. вислухування выслушивание» вислухувати, -лухую, "лухуеш и вислухбвувати, -хбвую> -хбвуеш, вислухати, -лухаю, -лухавш выслушивать, выслушать; (до конца — ещё) прослушивать, прослушать [Природно, що мати мусить всіх втішати, вислуховувати, лікувати, бити й пестити, а сама ніколи не валитись з ніг (Гонч.)] Повідомлення вислухали, порадились (перекл. з Фурманова)]. "вислухуватися, -лухуюся, -лухуешся и вислухбвуватися, -хбвуюся, "хбвувшся выслушиваться; прослушиваться. Ср. вислухувати. висмажити см. висмажувати. висмажитися см. висмажуватися. висмйжування разг. вываривание. висмйжувати, -жую, «жуєш, висмажити, -жу, -жнш выжаривать, выжарить. висмажуватися, -жуюся, -жуєшся, висмажитися, -жуся, -жишся выжариваться, выжариться. висмалювати, -люю, -люєш, висмалити, ~лю, -лиш выжигать, выжечь. висмикання выдёргивание; вырывание; выхватывание. Ср. висмикйти. висмикати, -вию, -кйєш и висмикувати, -кую, -куєш, висмикати, -каю, -кавш и висмикнути, -ну, -неш выдёргивать, выдергать, выдернуть; (силой) вырывать, вырвать; (вне- вапно) выхватывать, выхватить [Уля.. висмикнула лілею разом з довгим-довгим стеблом (перекл. а Фадеева)] Висмикну жердину, хоч не з плоту, в тину (Мур.)]. висмикнутий выдернутый; вырванный; выхваченный. Ср. висмикати. висмикнутися см. висмикуватися. висмикування выдёргивание; вырывание; выхватывание. Ср. в и см и к йти. висмикувати см. висмикати. висмикуватися, -куюся, -куєшся, висмикнутися, -нуся, -нешся 1) выдёргиваться, выдернуться [Висмикнувся кінець мотузки (Сл. Тр.)]; 2) страд, в. (несоверш.) выдёргиваться; вырываться; выхватываться; ср. ви* смикати. висмівати редк. см. висміювати, висмів&тися редк. см. висміюватися. висміювання высмеивание; вышучивание. Ср. висміювати. висміювати, -міюю, -міюеш, висміяти, -мію,. -мієш высмеивать, высмеять; (представлять в комическом виде —* ещё) вышучивать, вышутить; (передразнивая) пересмеивать, пере* смеять (разг.) [..Ленін висміював теорію наших «перманентників».. (Сталін); Щедрій класично висміяв колись Францію, яка розстріляла комунарів.. (Ленін)]. висміюватися, -міююся, -міювшся высмеиваться; вышучиваться г Ср. висміювати, висміяти см. висміювати. висмоктаний 1) прич. высосанный; 2) прил. разг. испитбй, худосбчный, тбщий [Тонкий, верткий, висмоктаний, він говорив якимсь надірваним голосом (Коцюб.)]. висмоктати см. висмбктувати. висмбктування высасывание. висмбктувати, -ктую, -ктуеш, висмоктати, -кчу, -кчеш высасывать, высосать [Струю іі чубуків висмоктують смачну (Бажан); Вони поїли все до крихти, висмоктали кісточки * (Коцюб.)]; ~тати з пальця перен. разг. высосать из пальца, висмоктуватися, -ктуюся, -ктуешся высасываться. висмолити см. висмблювати. висмолитися см. висмблюватися. висмблювати, -люю, -люеш, висмолити, -лю, -лиш высмаливать, высмолить, висмблюватися, -лююся, -люешся, висмоли* ти ся, -люся, -лиш ся высмаливаться, высмолиться. виснажений 1) прич. истощённый; изнурённый; измотанный; изношенный; выпаханный; ср. виснажувати; 2) прил. истощённый; истощалый; изнурённый, измождённый; измотанный;4 (от пьянства) испитбй; разг. изношенный [Кожне слово майстра падало людям в душу, мов краплини дощу на виснажену землю (Горд.)]. виснаженість, -ності истощённость; изнурённость, измождённость; изношенность. Ср. виснажувати. ^ виснаження 1) истощение; изнурение, измождение; війна на ~ня войн? на истощение; с е ч о в е> -^ня мед. мочеистощение, мочеизнурение; ср. виснажувати; 2) с.-х. утомление, истощение; ^ня грунту утомление (истощение) почвы, виснажити см. виснажувати. виснажитися см. виснажуватися. виснажливий изнурительный; редк. томительный [Серго не раз цей спів натхненний чув, Коли втяжкій виснажливій роботі Друг найдорожчий з ним пліч-о-пліч був (Дмитр.)\ виснажливість, -вості изнурительность; редк. томительность. виснажливо нар. изнурительно; редк* томительно* виснажність, -ності изнашиваемость, виснажування истощение; изнурение; изматывание; изнашивание. Ср. в и снижу вати. виснажувати, -жую, -жуєш, виснажити, -яву, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)