Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вис 191 лист -жпш истощать, истощить; (доводить до I крайнего утомления — ещё) изнурять, изнурить, разг. изматывать, измотать; (об организме— еще) изнашивать, износить; (о земле— пахотой—ещё) выпахивать,выпахать. виснажуватися, -жуюся, -жуєшся, вйсіїа- ! житися, -жуся, -жишся истощаться, исто- І щйться; изнуряться, изнуриться; изматываться, измотаться; изнашиваться, износиться; выпахиваться, выпахаться. Ср. виснажувати, в йен іти, -ніб обл. присниться [Тобі, мабуть, висніло, братіку (Вовч.)]. висновок, -вку вывод, заключение; книжн. умозаключение [Теоретично вивчаючи селянське господарство, Ленін перевіряв свої висновки на практиці (Біогр. Леніна)]] абстрактні ~вкп абстрактные (рассудочные) выводы; ~к від часткового до загального заключение (умозаключение) от частного к общему; прийти до ~вку прийти к заключению; робити, зробити ~к делать, сделать вывод, выводить, вывести заключение; заключать, заключить; умозаключать, умозаключить; (иногда) судить [Як людина теоретично освічена, він міг робити з фактів висновки (перекл. з Чернишев- ського)]. висновувати, -новую, -новуеш, виснувати, -ную, -нуєш выводить заключение, вывести заключение; судить; книжн. умозаключать, умозаключить; *—'Бувати на підставі чогб про що выводить заключение (судить) на основании чего о чём. вйснути, -ну, -неш 1) виснуть [Лисиче над Дінцем, де висне дим заводу (Сое.)]; 2) перен. разг. приставать, надоедать [Не кисни, не висни — діла не буде. Все вперед та вище жінка наша йде (Тич.)]. висовування 1) высовывание; выдвигание; 2) выдвижение. Ср. висувати 1, 3. висбвувати см. вису в йти. висбвуватися см. висувйтися. висбк, -ска 1) висок [Вона стисла долонями виски й зупинилась перед вікном (Донч.)]; 2) (прибор) техн. отвес, весок. високий высокий; (перен. — полный содержания и значения — ещё) возвышенный [В одній долині, під горою, Високий явір зеленів (Гл.)\ Я зустріла багатьох своїх знайомих — депутатів, яким виборці вдруге виявили високе довір'я (Рад. Укр., 1946, III)]; ^камета высокая (возвышенная) цель [Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі (Тич.)]; бути ~кої думки про кбго быть высокого мнения о ком; він надто ~кої думки про себе он слишком высокого о себе мнения, он много о себе думает (мнит); на це тепер ~ка ціна на это теперь высокая цена, это теперь в цене; скласти надто ~КУ думку про себе возомнить о себе. висбкість, -сбкості 1) вышина; высота; высь [Згори, з блакитної високості, упаде на землю сріблом жайворонкова пісня (Коцюб.)]] 2) (возвышенная местность и перен.) высота; возвышенность [Вогнем схопився Київ у творчій високості! (Тич.)]; гірські ^сбкості горные высоты; ~ть думки высота (возвышенность) мысли; 3) (титул) уст. высочество. Високо, (подз. иногда) висбко нар. высокб [А я полечу Високо, високо за синії хмари (Шевч.); Я його талан співацький Так високо поважаю (Л. Укр.); Я тільки зараз помітив, що сонце було високо (Верш.)]; «-^ко нестися (держать себя заносчиво) разг. гордиться; це тепер ~ко ціниться бто теперь высокб ценится, это теперь в цене, високоавторитетний высокоавторитётный. високовихіднйй (сорт и т. п.) с.-х. высоковы- ходнбй. високовольтний ал. высоковольтный [Розвинути в необхідних кількостях виробництва гідравлічних і парових турбін, генераторів, високовольтної апаратури (Директиви XIX з. партії по п'ят, п'ятирічн. плану розвитку СРСР)]. високоврожайний высокоурожайный [Значно розширено посіви такої високоврожайної і посухостійкої культури, як кукурудза (Хрущов)]. високогірний высокогорный [Високогірні степи мають особливо поживні трави (Вісті, 1939, VIII)]. високодумний редк. высокомерный. високодумно нар. редк. высокомерно. високодумство редк. высокомерие. високоідейний высокоидёйный [В нашій країні створена високоідейна література, мета якої формувати людину безкласового соціалістичного суспільства (Літ. газ., 1951, IV)]. висококалорійний высококалорийный. висококваліфікований высококвалифицированный. високомеханізбваний высокомеханизированный [Донбас був перетворений на високо- механізований вугільний район країни (Зак. п'ят. план)]. високомбвний высокопарный; рит., ирон. выспренний, превыспренний; ~ппй стиль» высокопарный стиль (слог). високомбвність, -ності высокопарность; выспренность; превыспренность. Ср. високомбвний. високомбвпо нар. высокопарно; выспренне; превыспренне. Ср. високомбвний. високооплвчуваний высокооплачиваемый. високоорганізбваний высокоорганизованный. високоосвічений высокообразованный. високоповажаний, високоповажний многоуважаемый, глубокоуважаемый; уст. высокоуважаемый, высокопочтённый, высокочтимый; уст., ирон. достопочтенный. високопоставлений высокопоставленный. високопревосходйтельство дорев., дипл. высокопревосходительство. високопреосвященство церк. высокопреосвященство. високопробний высокопробный. високопродуктивний высокопродуктивный [Партійні і комсомольські організації очолили змагання рільничих і тракторних бригад за високопродуктивне використання тракторів (Рад. Укр., 1951, VIII)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)