Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вис 192 виє високопродуктивно нар. высокопродуктивно [Соціалістичні зобов'язання радянських патріотів спрямовані на те, щоб працювати * високопродуктивно (Прол. пр., 1941, І)]. високорозвйнений высокоразвитой, высокоразвитый [Колгоспи й радгоспи., матимуть високорозвинене тваринництво (Звіт ЦК КП(б)У XVI «.)]¦ високорозумний ирон. высокоумный. . високорбслий высокорослый. високославний рит. славный, прославленный. високбспий рік високбсный (разе, высокосный) год. високосортний высокосортный, високоталановитий высокоталантливый. високоурочистий дорев. высокоторжественный. високохудожній высокохудбжественный. високочастбтннй спец* высокочастотный [Великий інтерес являє собою високочастотний однофазний генератор (Ком., 1938, XI)]. високочолий поэз. с высоким челбм [Тож за молодість високочолу Тост підносить посивілий друг (Рил.)]. високошановний многоуважаемый, глубокоуважаемый; уст. высокоуважаемый, высо копочтённыи, высокочтимый; уст., ирон. достопочтенный. високоякісний высококачественный [Від вас залежить своєчасний і високоякісний ремонт машин (Рад. Укр., 1946, 1Н)Ъ високоякісно нар. высококачественно [Йдеться про те, щоб відбудувати,, швидко і високоякісно (Рад. Укр., 1946, III)]. висолити см. вис блювати. висолопити, -плю, -лиш фам. высунуть [Стояв отут.., висолопив язика й дражнився (Головко)]. висолопитися, -плюся, -пишся 1) (о языке) фам. вивалиться, высунуться [У ПІарка від спеки висолопився червоний язик (Панч)]; 2) (глядеть, выпуча глаза) вулъг. вытаращиться. висблювати, -люю, -люеш, висолити, -лю, -лиш высаливать, высолить. висотб 1) высота, вышина [Лине пісня, вітер віє, лине пісня в висоту (Сое.)]; ~т? б у- д і в л і высота (вышина) здания; ~тбю {как) высотбю, вышиною; з~ тй пташиного польоту с высоты птичьего полёта; 2) (возвышенная местность и перен.) высота; возвышенность [І Ленін осяяв нам путь на свободу, І Сталін веде нас до світлих висот (Гімн Української РСР); А недалеко від Моздока, на висотах,., вирито глибокі окопи (Собко)]; гірські ~ти горные высоты; н а ~ті становища на высоте положения; 3) мат., астр, и пр. высоте; ~та зв^ка физ. высота звука. -висотаний вымотанный; измбтанный; издёрганный; поиздёрганный. Ср. висбтувати, висотати см. висбтувати. висотатися см. висбтуватися. висбтка уменьш. высотка [Піщаний грунт і хвиляста форма висоток викликали у нього питання про їх походження (Ковпак)]. висбтпий высбтный [В столицю доставлено субстратостат, на якому вони робили свій незвичайний висотний рейс (Ком., 1941, І)]', г~еі польоти высотные полёты» висбтник авч высотник. висотомір, -ра ееод. высотомер. висбтувати, -ебтую, -ебтуєш, висотати, -сотаю, -сотаєш выматывать, вымотать; (перен. -— изнурять — ещё) изматывать, измотать; (нервы и тщ п. — еще) издёргивать^ издёргать, разгч поиздёргать [Та ж то висотали з мене всі жили (Коцюб.)]. висбтуватися, -ебтуюся, -ебтуешеа, висота* тися, -сотаюся, -сотаєшся выматываться, вымотаться; изматываться, измотаться; издёргиваться, издёргаться; поиздёргаться^ Ср. висбтувати. висохлий высохший; иссохший; иссякший [Внизу, як дно висохлого моря, розкинулось величезне плато (Гонч.)]. Ср. висихати, висохнути и висохти см. висихати, впеочайший дорев. высочайший» височезний (редк.), височенний увел, очень высокий; разг. высоченный [Перед ними мріє серед піль Гори якоїсь височезний шпиль (перекл. Бажана); Під височенною горою, Поївши добре, Лев лежав (Гл.)]. височенький разг. довольно высокий, высоконький; (в сказуемом — -ещё) высокбнек. височенько нар. разг. довольно высоко, высоконько. щ височина 1) высота, вышина [Тимчасом, граючи в ясній височині, Полукса й Кастора сузір'я засіяло (Рил.)]; ~па будівлі высота (вышина) здания; ~нбю (как) высотбю, вышинбю; н а ^н! станбвища на высоте положения; 2) (о местности) возвышенность. ви со ч йтися, -чйшея, -чйться возвышаться, виситься [Перед вами розкинувся білий сад, височиться гостро гранний величавий пам'ятник Шевченка (Горд.)]. височінь (гквор. п. височінню) высота; вышина; высь; (расстояние от земли и перен.) высота [Рослини різні тут п'ялися в височінь (Рил.); Він вже давно минув станцію і наміряється набрати височінь (Риб.); На нову, небувалу височінь ми підносимо радянську техніку (Рад. Укр., 1948, XI)]. височіти, -чйш, -чйть выситься, возвышаться [Густо оперезаний зеленими масивами, гордо височить над Дніпром красунь Київ (Ком., 1939, III)]. висбчок, -чка уменьш. висбчек. висбчувати, -чую, -чуєш (мёд из сотов) сочить. височуватися, -чуюся, -чуєшся (о мёде из со* тов) сочиться. виспатися см. висиплятися. виспіваний і) пропетый; выпетый; 2) выпетый; 3) воспетый [Без сліду їдять панські сахар- ні.. наші «темні луки», що так любо виспі- * вано їх у піснях (Н.-Лев.)]. Ср. виспівувати і, 4, 6. виспівання выспевание; назревание. Ср. виспівати 1. виспівати см. виспівувати, виспівати, -в&ю, -ваеш, виспіти, -пію, -піеш 1) выспевать, выспеть; (о нарыве — обычно) назревать, назреть [Коли ж виспіє садовина, то Роман і не вилазить звідтіля від ранку до ночі (Вас.)]; 2) (делать своевременно) обл. поспевать, поспеть [Наче ті на однім місці сиділа, а де треба — виспіла (Манж.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)