Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
виє 195 виє вистромитися см. вистромлюватися. вйстромлення выставление. вистромлювання высовывание, выставление. вистрбмлювати, -люю, -люеш и вистромляти, -ляю, -ляєш, вистромити, -млю, -миш высовывать, висунуть, выставлять, выставить [Виноградні лози таємниче вистромляли свої закручені вусики з-за кам'яних мурів (перекл. з Тургенева); Вистромила [лисиця] хвоста з нори (Маною.)]. вистромлюватися, -лююся, -люешся и вистромлятися, -ляюся, -ляєшся, вистромитися, -млюся, -мишся высбвываться, высунуться, выставляться, выставиться. вистромляння высовывание, выставление. ви стром л йти см. вистромлювати. вистромлйтися см. вистрілюватися. вйстрочениЁ выстроченный [На вистрочені узорні груди святкових юпок повиставляли дукачі дівчата (Головко)]. вистрочити см. вистрбчувати. вистрочування выстрачивание. вистрбчувати, -чую, -чуєш, вистрочити, -чу, -чиш выстрачивать, выстрочить. вистрочуватися, -чуюся, -чуєшся выстрачиваться. вистрбювання (в ряды) выстраивание. вистрбюватн, -рбюю, -рбювш, вйстроїти, -рою, -роїш 1) (в ряды) выстраивать, выстроить; 2) (одевать) обл. наряжать, нарядить, выряжать, вырядить; 3) (о постройке) редк. выстраивать, выстроить [Вистроїв їм хату (Рудч.)}. вистрбюватися, -рбююся, -рбюешся, в и строїтися, -роюся, -роїшся 1) выстраиваться, выстроиться [Перед командирами, викладачами і слухачами курсів, що вистроїлись на площадці полігона, був прочитаний Указ Президії Верховної Ради СРСР (Ком., 1939у VI)]; 2) рядиться, наряжаться, нарядиться [Вистроїлась, як лялечка (Ном.)]. Ср. вистрбювати 1—2. виструганий выстроганный [Біле-біле, наче з крейди вистругане, лице молодиці злегка зашарілось (Мирн.)]. вистругати см. вистругувати. вистругатися см. вистругуватися. вистругування выстрагивание. вистругувати, -гую, -гуеш, вистругати (вйстру- жу, вйстружеш и вистругаю, вистругаєш) выстрагивать, выстрогать [Рельня, скріпивши розхитане ліжко, Вистругував ніжки До лави і столу (Воронько); Вистругай оцю дошку (Сл. Г}>.)]. вистругуватися,-гуюся, -гуєшся, вистругатися (вйстружуся, вйстружешся и вистругаюся, вистругаєшся) выстрагиваться, выстрогаться. виструнчившись навытяжку, вытянувшись (в струнку) [Йому було неприємно стояти виструнчившись (перекл. з М. Островсько- .во)]. виструнчитися, -чуся, -чишся вытянуться (в струнку) [Іван виструнчився і шанобливо приклав руку до своєї ухатої шапки (Панч)]. вистуджувати, -джую, -джуєш, вистудити, -джу, -диш выстуживать, выстудить [Того не розсудить, що вистудити хату недовго, і в їй холодно буде (Квітка)]. вистуджуватися, -джуюся, -джуешся, вистудитися, -джуся, -дишся выстуживаться, выстудиться. вистудити см. вистуджувати. вистудитися см. вистуджуватися. вистудіюваний изученный. вистудіювати, -діюю, -діюеш изучить. вистукати см. вистукувати. вистукування 1) выстукивание; настукива- ние; простукивание; 2) выстукивание, постукивание. Ср. вистукувати 1—2. вистукувати, -кую, -куєш, вистукати, -каю, -каеш 1) выстукивать, выстукать; (обнаруживать постукиванием — ещё) настукивать, настукать; (мед. — ещё) простукивать, простукать [Десь, на якомусь поверсі, грали на роялі, голосно вистукуючи високі ноти (Коп.)]\ 2) (только несоверш. — без прямого дополнения) выстукивать, постукивать [Поїзд ішов, весело вистукуючи на стиках колесами (Панч)]. виступ, -пу 1) выступление [«Правда» допомагала організовувати виступи пролетаріату (Іст. ВКП(б)); Мухтаров не звернув уваги на дивний виступ свого нового товариша (Ле)]; публічний ~п публичное выступление; 2) (здания, горы и т. п.) выступ; (преимущественно о ступени, выемке) уступ [Кулемет стояв на своему місці, між двома виступами скелі (Собко); По голому сірому виступу скелі ліпились татарські халупки (Коцюб.)]; 3) анат. мыс. виступити, -п&ю, -пйєш, виступити, -плю, -пиш 1) выступать, выступить; (только несоверш. — идти важно, чинно — ещё) шагать, ирон. шествовать; (появляться на поверхности — ещё) проступатьпроступить; (выдвигаться вперёд — ещё) выдаваться, выдаться [3 них один наперед виступає (Л. Укр.); Семенові байдуже, що сідає сонце, що з ярів виступає ніч, несучи спочинок усім трудящим (Коцюб.); Глина виступала зверху острівцями (Ільч.); Сльози в мене виступали з старих очей (Барв.); З-за зелених гір виступав Кавказький хребет — не білий, а синюватороже- вий (перекл. з Бабаевського); Підкинувши гвинтівки на плечі, виступили роти (Верш.)]; поперёд загону ^пав барабанщик впереди отряда выступал (ша^ гал) барабанщик; ^пати поперёд (кого, чого) выступать впереди (кого, чего); уст., тор>ж. предшествовать (кому, чему); 2) (в роли кого; с речью, статьёй и т. п.) выступать, выступить [Царизм виступав як кат і мучитель неруських народів (Іст. ВКП(б)); Та й я ніколи не виступав на сцені (Л. Укр.); Радіщев виступив грізним обвинувачем самодержавно- кріпосницького ладу (Вісник АН УРСРг 1949, 9)]. виступець, -пця уст. род танца. виступити см. виступати. виступитися, -плюся, -пишся обл. уйти; фам* убраться [Нехай собі йде до чорта, бо їй розіб'ю її пустий череп, як мені зараз в ідей не виступиться (Фр.)]. виступцем нар. плавно выступая [Виступцем тихо йду (Метл.)]< виступці, -ців разг. 1) туфли; 2); геть на |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)