Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вис 194 ви стел йнн я выстилание, выстилка, устилание. вистелити, -ляю, -лйбш, вистелити, -лю, -лиш выстилать, выстлать, устилать, устлать [Сонце сміялось і вистеляло дорогу дзвонам як килимами (Коцюб.)\ Легкий ніжний сніг вистелив шлях (Раб.)]. вистелитися, -ляюся, -лябшся выстилаться, устилаться. вистерегти см. вистерігати, вистерігання подстерегание; подсиживание. Ср. вистерігати. вистерігйти, -гйю, -гйвш, вистерегти, -режу, -реясеш подстерегать, подстеречь; (преим. на охоте — ещё) подсиживать, подсидеть [Вистереже мене кодо дверей, махне мені відром., я й догадаюсь (Варе.)]. в йети см, в йти а. вистигйння і остывание, простывание, высты- в?ние. Ср. вистигати1. вистигйння » поспевание [Рання весна і тепле літо сприяють швидкому вистиганню хлібів (Рад. Укр., 1946, УІ)]^Ср. вистигати2. вистигати1, -г&ю, -гйєш, вистигнути и вистигти, тну, -гнеш (терять тепло) осты* в?ть, остыть, остынуть (разг.), простывать, простыть, простынуть (разг,), выстывать, выстыть [В канаві третьої печі повільно вистигали вливки невдалої плавки (перекл. в Попова)^ І творчий хист, що не втомивсь, не вистиг, Снопи принадних зел на камені поклав (Бажан)]. вистигйти2, -гйю, -гаєш, вистигнути и вистигти, тну, тпеш {о плодах; успевать) 1) (созревать) поспевать, цОспёть [На колгоспних тіанах вистигає рясний урожай (Ком., 1938,УІ);Коли вистигне багатющий урожай, коли поле зажовтіє хлібами, — виходять комбайни (Ком., 1938, XI*/)]; 2) (с времен- ным значением) уст. поспевать, поспеть [Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу {Лис. — Сл. Гр.)]. вистигнути1»2, вистигти1.2 см. вастиг&ти1»2. вистилання выстилание, выстилка, устилание. вистилати, -лйю, -л&еш, вислати, -стелю, -стелеш выстилать, выстлать, устилать, устлать [Місяць геть високо піднявся вгору, білим світом вистилав землю (Мирн.); За колгоспом синіють оселі, Сонце вислало шлях по Десні (Ст.)], вистилатися, -лбюся, -лйешся выстилаться, устилаться. вистинйти, -н?ю, -нббш, вйстинати, -наю, -наеш уст. обл. вырубать, вырубить. вйстіб, -стьобу (стёганый шов) стёжка. вистбювання выстаивание; отстаивание. Ср. вистбювати 1. вистбювати, -стбюю, -стбюеш, вистояти, -стою, -стоїш 1) выстаивать, выстоять; (простаивать известное время или до конца-* ещё) отстаивать, отстоять; /-^стояли н а ног&х дві години выстояли (отстояли) на ногах два часа; 2) (удерживаться в каком-нибудь положении) выстаивать, выстоять, устоять [Отут, на схилах Терського хребта, вирішується доля усього Кавказу, тут треба вистояти, і капітан Шрам вистоїть (Собко); Ми сила, і, доки будемо держатися разом, доти ніхто проти пас не вистоїть! (Фр.)]. І вистбюватися, -стбююся, -стбюешся, вйстоя* тиса, -стоюся, -стоїшся 1) выстаиваться, выстояться, настаиваться, настояться [Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (О., 1861, V — Сл. Гр.)); 2) спец. выстаиваться, выстояться; отстаиваться¦ отстояться. вистояний выстоявшийся [Під нашим сонцем дозрівають зерна — Людського щастя ви- ] стояний плід (Дмитр.)]. вистояти см, вистбювати. вистоятися см. вистбюватися. вистражданий 1) прич* выстраданный; 2) прил. исстрадавшийся [Вистраждана, ніби з воску, лежала вона на полу (Ле)]. вистраждати, -даю, -даєш выстрадать. вистраждатися, -даюся, -даєшся выстрадаться. вистрелити см. вистрілювати1. вистрілювати см. вистрілювати1»1. зйстреляти см. вистрілювати2. вйстриба нар. обл. скоком, вприпрыжку; разг. вприскбчку [Я йому таке скажу, що він від мене вйстриба піде (Черн. г, — Сл. Гр.)], вистрибати, -баю, -баєш шутл. выпрыгать. вйстриби, -бів редк. разг.прыгание; перен. игры [І так ішли літа, тяжкі й напівголодні, В хлоп'ячих вистрибах, в заранньому труді ] (Бажан)]. | вистрибнути см. вистрибувати. І вистрибом нар. екбком, вприпрыжку; разе. І вприскбчку [Опустивши голову вниз, він [бичок] пішов вподовж поля вистрибом- вискоком (Мирн.)], вистрибувати, -бую, -буеш, вистрибнути, -ну, -неш 1) (откуда) выпрыгивать, выпрыгнуть, выскакивать, выскочить [Бійці на ходу вистрибували з сідел (Гонч.у, Із-за паровоза вистрибнув Олекса Надутий (Панч)]; 2) (только несоверш.) прыгать, скакать; (танцевать) плясать. вистрибцем нар. скоком, вприпрыжку; разг. вприскбчку [—Ну, друже, дякую. Тут я вже, яку себе... Підбадьорюй хлопців, і пішов аж вистрибцем (Ле)]. вистригати, -гаю, -г?еш? вистригти, -рижу, -рижеш 1) (срезать что) выстригать, выстричь; 2) (только соверьи. — многих, всех) редк. остричь, перестричь ГОдбирають на розколи овець., і стрижуть. Вистригай, випускають (О., 1862, V — Сл. Гр.)]. вйстріл, -лу редк. выстрел [Чув вистріл?(ф/>.)], вистрілювати \ -люю, -люєш, вистрілити, -лю, -лиш и редк. вистрёлювати, вистрелити выстреливать, выстрелить [Той стрілець вистрелив, убив вовка (Рудч.)]. вистрілювати2, -люю, -лювш, вистріляти, -ляю, -лявш выстрелять (соеерш.); (расхо* довать стрельбой — ещё) расстреливать, расстрелять, исстреливать, исстрелять. вистріпати ^см. вистріпувати. вистріпатися см. вистріпуватися. вистріпувати, -пую, -пуеш, вистріпати, -паю, -паеш выдёргивать, выдергать. вистріпуватися, -пуюся, -пуешся, вйстріпа- тися, -паюся, -паешся 1) (только несоверш.) * выдёргиваться; 2) (о ткани) обтрёпываться, обтрепаться [Рукава вистріпались (Манж.)], вйстроїтн см. вистрбювати. вйстроїтися см. вистрбюватися. І вистромити см. вистрбмлювати. . |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)