Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вищ 213 спя '—ща інстанція высшая (вышестоящая) инстанция; ~ще командуван- п я воен. высшее командование; ^ща м Ї- ра покарання высшая мера наказания; ^ща освіта высшее образование; /-^ща школа высшая школа; 2) (соответствует сравнителгной степени русского слова «высокий»): а)(как определение) высший; (при наличном или невыраженном сравнении) более высокий, (иногда) разг. выше [Стахаповський рух був би немислимий без нової, вищої техніки (Сталін)] Для більшовиків немає вищої мети, ніж інтереси народу, інтереси пашої соціалістичної держави (Рад. Укр., 1946, VIII)]; він перейшбв у ^щий клас з нагорбдоюон перешёл в высший класс с наградой; тепер колгосп зібрав урожай ~щий , ніж торік теперь колхбз собрал урожай более высокий (еьініє), чем в прошлом году; б) (как сказуемое) выше, более высбкий; (при наличии объекта сравнения или меры) выше; він /-^щей на 5 см он выше на 5 см; одна гора /^ща з а Д Р У г У (ВІД ДРУГ°Ї) °дна гора гыше другой; трохи ~щий немного выше, повыше; 3) грам.: ^щпй с т у п і п ь сравнительная степень. вищипати, вищипнути см. вищипувати. вищипування выщипывание. вищипувати, -пую, -пуєш, вищипати (вищипаю, вищипаєш и вищиплю, вищиплеш) и вищипнути, -пу, -неш выщипывать, выщипать, выщипнуть [Кроків па тридцять від багаття вищипувала траву худюща корова (перекл. в Федорова)] Вищиплю, виломлю кленовий лист (Метл.)]. вищипуватися, -п}ісся, -пуєшся выщипываться. вищир, -ру редк. оскал [Смерть — старуха- смерть з косою й голим вищиром зубів на голім черепі — війнула могильним холодом пад оселями мільярдерів (Смол.)\. вищирений оскаленный, ощёрепный [Світились вищирені здорові зуби якоїсь страшної кінської голови (Н.-Лев.)]. вищирити см. вищирити. вищиритися см. вищирятися. вищирити, -ряю, -риєш, вищирити, -рю, -рпш (зуби) скалить, оскаливать, оскалить (зубы), ощеривать, ощерить (зубы), щериться [Вона дивилась на нього . і вищиряла зуби (Коцюб.)]. вищиритися, -ряюся, -риєшся, вищиритися, -рюся, -ришся оскаливаться, оскалиться, щериться, ощериваться, ощериться. вищість, -щості превосходство [Ще і ще раз наш суспільний, наш державний лад заявляє свою вищість над всяким ладом іншим (Рад. Укр., 1948, /)]. вищупати см. вищупувати. вищупування выщупывание. вищупувати, -пую, -пуєш, вищупати, -паю, -паеш выщупывать, выщупать. вищупуватися, -пуюся, -пуєшся выщипываться. виючий прил. вбюший [Ніч, похмуро-темна і виюча, спустилася рано (перекл. з Новико- ва-Прибоя)]; ^ча авіаббмба воєн. вбющая авиаббмба. віяв, -ву 1) проявление [Соціалістичне змагання шахтарів України і Грузії — яскравий вияв великої сталінської дружби народів СРСР (Ком., 1938, XII)]; гучні ~ви захоплення шумные проявления восторга; 2) выражение; исъявление [Найбільш цільним, повним і оформленим виявом політичної боротьби класів є боротьба партій (Ленін)]; гучні ~ви з а х б п- л є н н я шумные выражения (изъявления) вестбрга. Ср. виявляти 1—2. вкявець, -вця редк. выразитель [Всі вопи були виявцями народного національного гумору (Н.-Лев.)]. виявити см. виявляти. виявитися см. виявлятися. виявлений 1) проявленный; обнаруженный, выявленный, выказанный; показанный; <-~не д о в і р 'я и т. п. оказанное доверие и т. п. [Він дякував колгоспникам за виявлену пошану і довір'я (Ком., 1937, XI)]; 2) Еыраженный; изъявленный; ^ний чим выраженный чем; уст. облечённый во что; 3) обнаруженный, выявленный; раскрытый; вскрытый, обнажённый; 4) разоблачённый; выявленный. Ср. виявляти 1—4. виявлення 1) проявление; обнаружение, выявление; шляхи і ~пя життя пути и проявления жизни; 2) выражение; изъявление; ^вя дружніх почуттів выражение дружеских чувств; разг. дружеские излияния; /^ня ч о г б чим выражение чегб чем; уст. облечение чегб во что; 3) обнаружение, выявление; раскрытие; обнажение; обличение, изобличение [Наш рух вперед, до комунізму, відбувається в порядку виявлення і переборення суперечностей, які існують при соціалізмі, але мають неантагоністичний характер (Рад. Укр., 1948, І)]; 4) разоблачение; выявление. Ср. виявляти 1—4. виявляється (вводное слово) оказывается. виявляння 1) проявление, обнаружение, выявление; 2) выражение; изъявление; 3) обнаружение, выявление; раскрытие; вскрытие, обнажение; обличение, изобличение; 4) разоблачение; выявление. Ср. виявляти 1—4. виявляти, -ляю, -ля*єш, виявити, -влю, -виш 1) проявлять, проявить; (делать явным — обычно) обнаруживать, обнаружить, выявлять, выявить, выказывать, Еьшазать; р°дк. показывать, показать, обозначать, обозначить; уст. оказывать, оказать, являть, явить [Болгарський читач виявляє великий інтерес ..до радянської літератури (Літ. газ., 1946, II); Горкунов був хорошим розвідником. Він десятки разів відзначився в боях, виявляв прекрасне знання воєнної справи (Верш.); Особливу радість виявив Чапаев, коли зачув про успіх бригади Сизова (перекл. з Фурманова)]; ~ти здібності, успіхи, мужпість проявлять, проявить (обнаруживать, обнаружить, выявлять, выявить, выказывать, выказать) споеббности, успехи, мужество; уст. оказывать, оказать споебб- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)