Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 233 від відклепатися см. відклепуватися. відклепка техн. отклёпка. відклепування техн. отклёпывание, отклёпка. відклепувати, -пую, -пуеш, відклепати, -паю, -паєш техн. отклёпывать, отклепать. відклепуватися, -пуюся, -пуешся, відклепатися, -паюся, -паєшся техн. отклёпываться, отклепаться. відклеювання отклеивание, отклейка. відклеювати, -лёюю, -лбюеш, відклеїти, -лею, -лбїш отклеивать, отклеить. відклеюватися, -лёююся, -лёюешея, відклбїти- ся, -лбюся, -лбїшся отклеиваться, отклеиться. відклик, -ку 1) отклик; 2) (кого", посла, депутата) отзыв, отозвание. відкликаний отозванный [Кожний депутат зобов'язаний звітувати перед виборцями про свою роботу і про роботу Ради депутатів трудящих і може бути в усякий час відкликаний за рішенням більшості виборців у встановленому законом порядку (Конст. СРСР)]. відкликання 1) отозвание, бтзыв [Моя порада, порчда кандидата в депутати своїм виборцям, пам'ятати про це право виборців, — про право дострокового відкликання депутатів.. (Сталін)]; 2) обл. юр. кассация, отмена. відкликання отозвание, бтзыв. відкликати, -каю, -каєш, відкликати, -лйчу, -лйчеш 1) отзывать, отозвать [Прощаючись, Багіров відкликає Ясногорську вбік і., говорить з зворушливою таємничістю (Гонч.); Полинов відкликав вахтера убік і повідомив йому пароль (перекл. з Попова)]; 2) обл. возвращать, возвратить [Схаменись, дівчино необачна, Відійди, ще можеш все відкликать (Фр.)]. відкликатися, -каюся, -каєшся, відкликнутися, -нуся, -нешся 1) откликаться, откликнуться, отзываться, отозваться [На кожну політичну подію, на кожну перемогу або поразку робітники відкликалися надісланням у «Правду» листів, привітань, протестів і т. д. (Іст. ВКП(б)); Щоб нікого до себе й близько не підпускали, ба навіть щоб не відкликались ні до кого (Головко)]; 2) страд, в. (несоверги.) отзываться; ср. відкликати 1. відклична грамота дипл. отзывная грамота. відклювати см. відкльовувати. відклякнути, -ну, -неш разг. отойти; р ^ к и від морозу ще не ~лйкли руки от мороза ещё не отошли. відкльбвувати, -льбвую, -льбвуеш, відклювати, -люю, -люёш отклёвывать, отклевать. відкльовуватися, -льбвуюся, -льбвуєшся отклёвываться. відкбвувати, -кбвую, -кбвуєш, відкувати, -кую, -куёш 1) (отбивать прикованное) отковывать, отковать; 2) (только соверш.: кон- чить ковку) отковать. відковуватися, -кбвуюся, -кбвуешея отковываться. відкозакувати, -кую, -куєш уст. окбнчять казаковать. відкозирйти, -ряю, -рйеш воен. откозырять, [Він відкозиряв військовим і відрекомендувався (Трубл.)]. відкбл, -лу откол. відколений см. відкблотий. відколи 1) с тех пор как, с той поры как [Відколи вона віддалася.., не перестав вона марити про такі чоботи (Коцюб.)]; г^лпЪ ра.г. с каких (с которых) пор?, с какого времени? [Зоря відколи нам сіяє? (Л. Укр.)]; 2) (давно) с каких пор [Відколи пішов, та й нема (Рудч.)]. відколбти см. відкблювати. відколотий отколотый. відколотися см. відколюватися. відколупати см. відколупувати. відколупатися см. відколупуватися. відколупнути см. відколупувати. відколупнутися см. відколупуватися. відколупувати, -пую, -нуєш, відколупати, -паю, -паєш и відколупнути, -ну, -нёш отковыривать, отковырять, отковырнуть [Ранком прийшов дід із стамескою в руці, підійшов до вікна і почав відколупувати замазку зимової рами (перекл. з Горького)]. відколупуватися, -пуюся, -пуєшся, відколупатися, -поюся, -паєшся и відколупнутися, -н>ся, -нбшея отковыриваться, отковырять- ся, отковырнуться. відколювання откалывание. відкблювати, -люю, -люєш, відколбти, -колю, -колеш 1) откалывать, отколоть; 2)(несоверги.: отплясывать) перен. редк. откалывать [Молодиця., оступалася перед Панчохою, що- навприсядки одколював коліна метелиці (ЛеI відкблюватися, -лююся, -люешся, відколотися, -колюся, -колешся откалываться, отколб- ться [Одкололась од гурту, пішла (Шиян)]. відколядувати, -дую, -дуєш фольк. уст. кончить колядование. відкомапдирбваний откомапдирбванный. відкомандировувати, -рбвую, -рбвуеш, відкомандирувати, -рую, -руєш откомандирб- вывать, откомандировать. відкомандирбвуватися, -рбвуюся, -рбвуєшса откомандировываться. відкомандирування откомандирование. відкомандирувати см. відкомандирбвувати. відкбпаний откопанный; отрытый. Ср. відкопувати. відкопати см. відкбпувати. відкопатися см. відкопуватися. відкопилений (о губах) разг. оттопыренный. відкопилити см. відкопилювати. відкопилитися см. відкопилюватися. відкопилювати, -люю, -люєш, відкопилити, -лю, -лиш (о губах) разг. оттопыривать, оттопырить [Навіть не ворухнулись, тільки зневажливо відкопилили губи (Панч)]. відкопилюватися, -лююся, -люєшся, відкопй- литися, -люся, -лишся (о губах) разг. оттопыриваться, оттопыриться [У нього смішно надулися щоки, відкопилилися губи (перекл. з Горького)]. відкопування откапывапие. відкбпувати, -пую, -пуєш, відкопати, -паю,, -паєш откапывать, откопать; (преим. прям.—ещё) отрывать, отрыть [Щоб ці гроші |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)