Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ПІД 234 від відкопали такі руки, які закопали (Чуб.)]. відкбпуватися, -пуюся, -пуешся, відкопатися, -п&юся, -пйешся откапываться, откопаться; отрываться, отрыться. Ср. відкбпувати. відкоркбвування откупорка, откупоривание. відкоркбвувати, -кбвую, -кбвуеш, відкоркувати, -кую, -куєш откупоривать, откупорить [Одкоркуєм золоте вино (Рил.)], відкоркбвуватися, -кбвуюся, -кбвуешся; Відкоркуватися, -куюся, -куєшся откупориваться, откупориться. .відкоркувати см. відкоркбвувати. відкоркуватися см. відкоркбвуватися. відкосити см. відкбшувати. відкоситися см. відкбшуватиея. відкотити см. відкбчувати. відкотитися см. відкбчувати ся. відкбханий откбрмленный, прил. тучный; выхоленный, прил. холёный [Часом він брав у жменю свою одкохану борідку (Ле)]. Ср. відкбхувати. відкбхуватн, -кбхую, -кбхуеш, відкохати, -кохаю, -кохаєш откармливать, откормить (только о животных)', холить, выхолить. відкбчування откатывание, отк?тч відкбчувати, -чую, -чуєш, відкотити, -кочу, -кбтиш 1) (катя, отодвигать в сторону) откатывать, откатить [Він тоді його відкотив аж до лісу (О., 1862,1 — Сл. Гр.)]\ 2) (отгибать завёрнутое) отворачивать, отворотить, отвёртывать, отвернуть [Іще щось сказав, а далі одкотив трохи комір сорочки * і показав на шиї., шрам (Головко)]. відкочувати, -чую, -чуєш уст. откочевать. відкбчуватися, -чуюся, -чуєшся, відкотитися, -кочуся, -кбтишся 1) откатываться, откатиться [Збитий з висот противник відкочувався все далі (Гонч.); За минулі роки капіталізм, в кращому разі, топтався на місці * або відкочувався назад (Ком., 1939, III); За кілька днів фронт відкотився зразу на кілька десятків кілометрів на захід, до кордонів (Смол.)]; 2) отворачиваться, отворотиться, отвёртываться, отвернуться. Ср. відкбчувати 1—2. лідкоша давати, д&ти разг. давать, дать отпбр [Вони [повстанські загони] з'являлись раптово, давали німцям і гайдамакам відкоша і зникали в лісах (Панч)]. «відкбшувати, -шую, -шуеш, відкосити, -кошу, -кбсиш откашивать, откосить. відкбшуватиея, -шуюся, -шуешся, відкоситися, -кошуся, -кбсишся откашиваться, откоситься. відкрадатпся, -даюся, -даєшся, відкластися, -радуся, -рйдешся разг. редк. выкрадываться, выкрасться [Мене мати лає, гулять не пускає, ой я відкрадуся да й нагуляюся (Чуб.)]. відкрасбвуватися, -сбвуюся, -сбвуешся, відкрасуватися, -суюся, -суешея (о хлебах) отцветать, отцвести. відкрастися см. відкрадатися. відкрасуватися см. відкрасбвуватися. відкраювання отрёзывание, отрезка. відкраювати, -краюю, -краюеш, відкраяти, -крию, -краєш отрезывать, отрез&ть, отрезать. відкраюватися, -краююся, -краюєшся, відкраятися, -краюся, -краєшся отрезываться, отрезаться, отрезаться. відкраяний отрезанный; /^на скйба прям., перен, отрезанный ломбть. відкраяти см. відкраювати. відкраятися см. відкраюватися. відкремсати, -саю,* -саеш разг. откромсать. відкреслювати, -дюю, -люеш, відкреслити, -лю, -лиш 1) отчёркивать, отчеркнуть, отчерчивать, отчертить] 2) (только со верш.: кончить чертить) отчертить, Відкреслюватися, -лююся, -люєшся отчёркиваться, отчерчиваться. відкривання 1). открывание; 2) открывание; откидывание; 3) обнаружение, обнаруживание; обнажение; 4) нахождение. Ср. відкривати 1—4. відкривати, -ваю, -виєш, відкрити, -рию, -риєш 1) открывать, открыть; (раскрывать уст. книжн., рит.у поэз.—еще) отверзать, отверзть [Тільки обіймає пухкими рученятами шию лікаря й само одкриває рота (Коцюб.); Любка Прохорівна ще не виходила, й Пре- ображенському відкривала Мар'я (Ле); Про- кіп на мене розсердився. Бігає, виставку влаштовує. Сьогодні відкривають (Корн.); В чудовому місті Києві., трудящі відкривають пам'ятник своєму геніальному поету Тарасу Григоровичу Шевченку (Літ. . газ., 1939,111); То закриє личко, то відкриє (Л. Укр.); Коли ні, не хочу жити, хай мені відкриють жили (Л* Укр.); Перегорнувши газету, одкрив сторінку «Селянське життя» (Головко); Велика Жовтнева соціалістична революція в Росії відкрила для народів нашої країни і для народів усього^ світу шлях до комунізму (Пост. ЦК КП(б)У 17. VIII1949—Рад. Укр.); Кому ж мені тепер всю правду одкрити? (Барв.); Ти мене до життя пробудила, Ти мені очі одкрила (Л. Укр.)]; ^ти таємінйцю кому открывать, открыть тайну кому, посвящать, посвятить в т&ину когб; т р 6 х и ~тп не- мнбго открывать, немнбго открыть, приоткрывать, приоткрыть; (прям. — ещё) слегка открывать, слегка открыть; 2) (отбрасывать в сторону) открывать, открыть; (люк, заслон ц т. п.— ещё) откидывать, откинуть; (быстрым движением — полу одежды и т. п. — еще) отпахивать, отпахнуть; 3) (выявлять, делать известным) открывать,, открыть, обнаруживать, обнаружить; книжн. обнажать, обнажить [Ясне сонце випливає на небо, ..відкриває безкраю далечінь степу (Коцюб.); Немов заслона впала і відкрила натури дивні краснії дари (Л. Укр.)]; 4) (отыскивать путём изучения, наблюдения и т. п.) открывать, .открыть, находить, найти [Маркс і Енгельс відкрили закони розвитку капіталістичного суспільства.. (Іст.ВКП(б))]; 5) (начинать) открывать, открыть [..Жовтнева революція відкрила нову епоху, епоху пролетарських революцій у країнах імперіалізму (Сталін)]; ~ти в о- г 6 н ь открывать, открыть огонь [Партизани відкрили вогонь по танках (Воронько)]; /^ти засідання, зббрй открывать, открыть заседание, собрание [Потім всі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)