Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
від 253 ВІД тракторні курси найкращих колгоспників відрядили (Шиян)]. відряджатися, -джаюся, -дж&єшса 1) отряжаться; отсылаться; 2) командироваться, откомандировываться. Ср. відряджати 1—2. відроджений 1) отряжённый; отосланный; 2) командированный, откомандированный. Ср. відряджати 1—2. відрядження командировка; (действие — ещё) командирование, откомандирование. відрядити см. відряджати. відрядковий построчный. відрадний сдельный, задельный; <^на робота сдельная (задельная) работа, сдельщина. відрядник сдельщик. відрядниця сдельщица. відрядність, -ності сдельщина [Застосувати індивідуальну та дрібногрупову відрядність на збиральних роботах (Пост. XVI Плен. ЦК КП(б)У)]. відрядно нар. сдельно. відрятовувати, -товую, -тбвуеш, відрятувати, -рятую, -рятуєш разг. спасать, спасти [Ви, співці славутні наші.., Ви нам честь відрятували (Л. Укр.)\ Одрятуй нас од видимої смерті (Чуб.)]. відрятовуватися, -тбвуюся, -тбвуєшся разг. спасаться. відрятувати см. відрятбвувати. відсадження сад., горн, отсадка. відсаджувальний горн, отсадочный. відсаджування 1) отсаживание; 2) сад., горн. отсадка. відсаджувати, -джую, -джуєш, відсадити, -саджу, -садиш 1) отсаживать, отсадить; (сад. — пригибая ветки к земле и засыпая землёй — ещё) отводить, отвести [Відсадив його, як кота від сала (Ном.)]; 2) (только соверги.: повредить) разг. отбить [Відсадив йому печінки (Сл. Г р.)]. відсаджуватися, -джуюся, -джуешся отсаживаться; отводиться. Ср. відсиджувати 1. відсадити см. відсаджувати. відсадка сад., горн, отсадка. відсадок, -дка сад. 1) (отсаженное растение) отсадок; 2) (часть стебля или корня с почкой, посаженная самостоятельно) отводок, отгиб [Молоді відсадки, коли ніж садівника відокремить їх від материнського кореня,— енергійно починають рости (перекл. з Павленка)]. відсалютувати, -лютую, -лютуєш отсалютовать. відсапати см. відсапувати 2. відсапатися см. відсапуватися. відсапнути см. відсапувати1. відсапування разг. отпыхивание [Відсапування розхвильованих грудей, невгаваюче бовкання дзвона., сповняють повітря несказанною тривогою (Коцюб.)]. відсапувати *, -пую, -пуеш, відсапнути, -ну, -нёш разг. отпыхивать, отпыхнуть, отпыхиваться, отпыхаться, отпыхтеться; переводить дух, перевести дух, переводить дыхание, перевести дыхание [—А я думаю—з Вереміївки.. — важко відсапуючи, сідав Данило на лаву (Ле)\ Хаджі Абдула довго мовчав, відсапував та гладив долонями бороду (Коцюб.)]. відсапувати 2, -пую, -пуеш, відсапати, -паю, -п&бш с.-я. отпалывать (сапкой), отполбть (сапкой). відсйпуватися, -пуюся, -пуешся, відсапатися, -паюся, -пасшся разг. отпыхиваться, отпыхаться, отпыхтеться; переводить дух, перевести дух, переводить дыхание, перевести дыхание [Дівчата порозсідалися вряд на лаві, яскраві, ясноокі, відсапувалися (Горд.)', Степанида Севастянівна замовкла. Сиділа і відсапувалася, як мотор, що працює на холостому ходу (Коп.)]. відсахнутися, -нуся, -нбшся разг. 1) отшатнуться; (отскочить — ещё) отпрянуть [Андрій кинувся до дверей. Відчинивши їх, він одсахнувся назад (перекл. з М. Остров- ського); Іван схопив коня за вуздечку і вчасно відсахнувся на другий бік (Панч)]; 2) (від кого, редк. когб) перен. отшатнуться (от кого), оставить (кого), отказаться (от когб) [Як тільки стало відомо про арешт Олександра Ульянова, все сімбірське ліберальне «товариство» відсахнулося від сім'ї Ульянових (Віогр. Леніна)', Хіба ж він жартує? Хіба він одсахнувсь од мене чи що? (Варе.)', Одсахнувсь жінки й дитинки (Маною.)]. відсвіжити см. відсвіжувати. відсвіжений освежённый [Бійці, відсвіжені купанням і відпочинком, тепер ішли значно веселіше (Собко)]. відсвіження освежение. відсвіжити см. відсвіжувати. відсвіжитися см. відсвіжуватися. відсвіжний освежающий, освежительный. відсвіжування освежение. відсвіжувати, -жую, -жуєш и відсвіжити, -жйю, -жаеш, відсвіжити, -жу, -жйш освежать, освежить [Ніч. Прохолодний вітрець відсвіжує все тіло (Рад. Укр., 1946, VII)', Його [жовтувате лице] одсвіжав.. розлитий по щоках рум'янець (Н.-Лев.)\ Але ось по- дунув холодний вітер від сходу, відсвіжив ЙОГО (Фр.)]. відсвіжуватися, -жуюся, -жуєшся, відсвіжитися, -жуся, -жйшся освежаться, освежиться [Неначе чув і бачив, як земля., розкошувала, як її соки відсвіжувались (Коб.)', Федоренко вийшов з тісної землянки трохи відсвіжитися (Кач.)]. відсвіжуючий освежающий. відсвіт, -ту 1) бтсвет [Де-не-де грали відсвіти сонця (Козач.); Уже й тепер я бачу щастя одсвіт як заграву далеку (Л. Укр.)]; 2) редк. отражение [Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в прозорій воді її чарівного одсвіту (Н.-Лев.)]. відсвічування отсвечивание. відсвічувати, -чую, -чуєш отсвечивать [Сива, тиха ріка ледь відсвічувала сплесками хвиль проти тих місць на березі, де стояли побережні ліхтарі (Смол.); Очі радісно од- свічують, а на лиці жаль (Вас!)]. відсвічуватися, -чуюся, -чуєшся 1) отсвечивать, отсвечиваться [В очах, що пойнялись туманом, одсвічувались нові мрії (Вас.)]; 2) редк. отражаться [Під ногами в козака одсвічувався свіжий, низький, зелений берег, на якому він стояв (Вовч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)