Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ВІД 255 під відскоблюватися, -лююся, -люєшся, відскоблитися, -кобіюся, -кбблишся отскабливаться, отскоблиться. відскзк, -ку разг. отскок. відскочити сч. відскакувати. відскребти сч. відскрібати. відскребтися сч. відскріб йтися. відскрекотати, -кочу, -кбчеш квідскрекотіти, •взч^, -котиш отстрекотать. відскрібаний отскребание; отскабливание. відскрібйти, -баю, -баєш, відскребти, -бу, -бёш отскребать, отскрести; отскабливать, отскоблить. відскрібатися, -баюся, -баєшся, відскребтися, -б>ся, -бёшся 1) отскабливаться, отскоблиться; 2) страд, з. (несоверш.) отскребаться; отскабливаться. відслабувати, -бую, -буеш разг. отхворать. відслонений открытый; отдёрнутый; отслонённый* Ср відслонити. відслонення геол. обнажение, обнаружение. відслонити см. відслонити. відслонитися сч. відслонитися. відслонити, -нйю, -нжбш и відслонювати, -НЮЮ, -Ш06Ш, ВІДСЛОНИТИ, -ЛОН О, -ЛОНИШ открывать, открыть; {резким движением— покров* заначеску и т. п.—ещё) отдёргивать, отдернуть; (отодвигать что-нибудь придвинутое — ещё) отслонять, отслонить [Килина відслоняє їй обличчя і пізнає (Л. Укр.)\ Ледве одслоняв свої тихі, сині очі (Н.-Лев.); Воно Небес широких полотно Від- слонює, немов запону (Рил.)\ Всьому світу Правдиво я свою відслоню душу (Фр.); Марія відслонила коріння з сухим хмелем, що звисало над входом (Смол.)', Одслонила заслінку (Рудч.)]. ВІДСЛОНИТИСЯ, -Н^ЮСЯ, -Н46ШСЯ, ВІДСЛОНИТИСЯ, -лонюся, - л 6 ниш ся 1) открываться, открыться; отслоняться, отслониться [Коли одслонилась завіса, вся зала нараз загула, наче збуджений рій (Літ. газ., 1941, /)]; 2) страд, з. (несоверш.) открываться; отдергиваться; отслоняться. Ср. відслонити. відслужений прил. уст. отставной, находящийся в отставке. відслужити сч. відслужувати. відслужитися, -лужуся, -лужишся разг. отслужиться (разг ), отслужить, от(ыть службу [Він вже відслужився у війську (Квітка)]. відслужувати, -жую, -жуєш, відслужити, -лужу, -лужиш отслуживать, отслужить [Позичте мені огню, — я вам одслужу (Ру**.)]. відсмикати, -каю, -кавш ра?г. оттеребить. відсмикувати, -кую, -куєш, відсмикнути, -ну, -нёш отдёргивать, отдёрнуть [Микола відсмикнув руку, наче її обпекло (перекл. з Горького)]. відсмикуватися, -куюся, -куєшся отдёргиваться. відсміхіітп, -міхйю, -міхбєш обл. 'высмеивать в ответ [Дружки пересміхають пісеньками подірки молодого, а свашки з світилкою відомі хають теж такими пісеньками (Квітка)] відслбктаний отсбсанный. відсмоктати см. відсмбктувати. відсмоктувальний техн. отсосный. відсмоктування отсасывание. відсмбктувати, -ктую, -ктуеш, відсмоктати^ ¦¦мокчу, -мбкчеш отсасывать, отсосать відсмоктуватися, -ктуюся, -ктуешся отсасываться. відснідати, -даю, -даєш разг. отзавтракать, коичить завтрак [Відснідавши, він зав'я- зів хустку, поклав згортку до кошика (Смол.)]. відсовуваний отодвигание; отстранение; от- сгавляние; отпирание. Ср. відсувати. відсовувати сч. відсувати. відсбвуватися сч. відсуватися. відсблювання хин. отсаливание. відсоння солнечная сторона [Найбільша частина сиділа., на відсонню, балакаючи про косовицю (Фр.)]. відсоптися, -пуся, -пёшся разг. отдышаться [Ми зупинились коло Шурші, щоб дати коням одсоптись, як казав наш погонич1 (Барв.)]. відсортбваний отсортированный. відсортовувати, -ртбвую, -ртбвуєш, відсортувати, -ртую, -рту еш отсортировывать, отсортировать. відсортовуватися, -ртбвуюся, -ртовуєшся,. відсортуватися, -ртуюся, -ртуєшся отсортировываться, отсортироваться. відсортувати см. відсортовувати. відсортуватися сч. відсортбвуватися. відсоток, -тка уст. процент. відсбхлий отсохший. відсохнути, відсохти см. відсихати. відспіваний отпетый. відспівати см. відспівувати. відспівування церк. отпевание. відспівувати, -півую, -півуєш, відспівати,, -ваю, -ваеш 1) отпевать, отпеть [— А чом же ти не співаєш? — Я вже одспівала (Шевч.)]\ він своє вже ~півав он своё уже отпел; ра-*г. его песенка (песня) спета; 2) отвечать пением, ответить пением [А я їй одспівую, жартуючи, бач (Н.-Лев.)]; 3) церк. отпевать, отпеть. відставання отставание [На XV з'їзді Сталін вказав на відставання сільського господарства від промисловості і намітив вихід з цього становища (Еіогр. Сталіна)]. відставати, -стаю, -стаєш, відстати, -стануу -станеш отставать, отстать; (отделяться і* отпадать — ещё) отваливаться, отвалиться; (несоверш. спец. — ещё) отседать [Неможна відставати від руху, бо відстати — значить відірватися від мас (Сталін); Лу- каш відстає від дядька, стискає обидві руки1 Мавці (Л. Укр.)\ Савельїч від мене не відставав, не припиняючи жалісних своїх благань (перекл. з Пушкіна); Як помазав, спину,—аж шкура відстала (Чуб.)]; ~стань! (отвяжись) ра?г. отстань! відставити сч. відставляти. відставитися см. відставлятися. відставка отставка [Викликаний у контору, він, несподівано для всіх, наговорив різкостей адміністрації і підписав відставку (перекл. а О. Толстого)]; діставати ~ку получать отставку; вийти у ~ку |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)